ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2019 року
Київ
справа №809/1419/16
адміністративне провадження №К/9901/38284/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області
на постанову
Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (суддя О.О. Лучко)
та ухвалу
Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (колегія у складі суддів: Я.С. Попка, Р.Б. Хобор, В.П. Сапіга)
у справі
№ 809/1419/16 (№ 876/403/17)
за позовом
ОСОБА_3
до
Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №21685-13 від 12 серпня 2016 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік в розмірі 6934,48 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки не може бути визнаним обов'язковим до сплати в 2015 році, у зв'язку з тим, що Березівська сільська рада не приймала та не могла прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення на території Березівської сільської ради такого податку, як податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №21685-13 від 12 серпня 2016 року, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 6934,48 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що застосування контролюючим органом положень статті 266 Податкового кодексу України, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не може мати місце у 2015 році.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами положень статті 266 Податкового кодексу України.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно даних з Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 червня 2016 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 1/3 частки нерухомого майна відпочинкового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, площею 569,33 м.кв. (1708 м.кв./3=569,33 м.кв.).
Березівська сільська рада 03 червня 2016 року за вих.№139 на адресу відповідача направила інформацію по житловій нерухомості, що підлягає оподаткуванню на території Березівської сільської ради станом на 01 травня 2016 року, згідно якого в реєстрі власників нерухомості по Березівській сільській раді числиться, зокрема, ОСОБА_3
12 серпня 2016 року податковою інспекцією на підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №21685-13 від 12 серпня 2016 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2005 рік в розмірі 6934,48 грн.
Підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення було рішення Березівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області №2-1-35/2015 від 28 січня 2015 року, в додатку 2 до якого в пункті 2.5.2 передбачено встановлення на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової (в тому числі комерційної) нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (далі - Закон № 71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається із: податку на майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Отже, Законом № 71-VIII запроваджено низку правових норм, що врегулювали питання справляння місцевих податків.
Згідно із пунктом 10.3 статті 10 Податкового кодексу України, в редакції Закону № 71-VIII, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Зважаючи на зміст наведених законодавчих норм, вст