ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2019 року
Київ
справа №822/491/16
адміністративне провадження №К/9901/2846/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому засіданні адміністративну справу № 822/491/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління статистики у Хмельницькій області, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Ковальчук О.К.) від 10 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Курка О. П., суддів: Білоуса О.В., Совгири Д. І.) від 05 липня 2016 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 17 березня 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління статистики у Хмельницькій області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, просила:
1.1. Скасувати наказ №13-к від 10.02.2016 року про звільнення ОСОБА_2 - головного спеціаліста економіста відділу статистики виробництва управління статистики у Кам'янець-Подільському районі.
1.2. Поновити позивача на роботі у відділі статистики у Кам'янець-Подільському районі на посаді спеціаліста - економіста.
1.3. Стягнути з Головного управління статистики у Хмельницькій області заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 6155 грн. 60 коп. та моральну шкоду в сумі 6714 грн. 90 копійок.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням статистики у Хмельницькій області виданий наказ №39 від 06.10.2015 року про скорочення чисельності і вивільнення працівників. 6 жовтня 2015 року позивач попереджена про те, що посада головного спеціаліста - економіста відділу статистики виробництва управління статистики у Кам'янець-Подільському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області з 7 жовтня 2015 року буде виведена з штатного розпису. 10 лютого 2016 року позивачу запропоновано різні посади провідних спеціалістів (тимчасово) в апараті ГУС у Хмельницькій області. Відповідно до наказу № 13-к від 10.02.2016 року позивач звільнена з посади головного спеціаліста - економіста відділу статистики виробництва управління статистики у Кам'янець-Подільському районі 10 лютого 2016 року у зв'язку зі скороченням численності (штату) на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Вважає, що зазначений наказ прийнятий з порушенням ст. 42 КЗпП України без врахування переважного права позивача, яка має найбільший стаж роботи у вказаній установі та є спеціалістом високої кваліфікації, на залишення на роботі. Крім того, вказує, що відповідачем не врахована також та обставина, що під час перебування на посаді позивач отримала другу групу інвалідності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 10 травня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд вирішив:
3.1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивачки із займаної посади відбулось за наявності відповідних підстав та з дотриманням процедури звільнення. Позовні вимоги про поновлення позивача на роботі у відділі статистики у Кам'янець-Подільському районі на посаді спеціаліста - економіста та стягнення з Головного управління статистики у Хмельницькій області заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 6155 грн. 60 коп. не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від первинної позовної вимоги, обґрунтованість якої судом не встановлена. Позивачкою не надано доказів завдання їй моральної шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і такою шкодою, тому вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди є недоведеними та також не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 05 липня 2016 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 01 серпня 2016 року ОСОБА_2 (касатор) подала касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить:
8.1. Скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, справу № 822/491/16 направити на новий розгляд.
9. 19 серпня 2016 року відповідачем було надано письмове заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якій відповідач просить:
9.1. Залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року.
9.2. Залишити без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, наказом №3 від 17.10.1986 року призначена на посаду економіста в Кам'янець-Подільську району інформаційну обчислювальну станцію. Відповідно до наказу №57 від 08.10.1987 року району інформаційну обчислювальну станцію реорганізовано в районний відділ статистики. Наказом № 15 від 27.02.1991 року позивач переведена на посаду економіста ІІ категорії. Наказом № 28 від 20.04.1994 року позивачу присвоєний 14 ранг державного службовця сьомої категорії. 18.04.1994 року прийняла присягу державного службовця. Згідно наказу № 62 від 28.09.1994 року переведена на посаду економіста І категорії по конкурсу. 30.04.1996 року позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця (наказ № 43 від 30.04.1996 року).
13. Наказом № 46 від 14.04.2004 року Кам'янець-Подільський районний відділ статистики Хмельницького обласного управління статистики з 15.04.2004 року реорганізовано в управління статистики у Кам'янець-Подільському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області. Наказом № 2-к від 15.04.2004 року позивач переведена на посаду спеціаліста І категорії - економіста відділу статистики виробництва, а наказом № 35-к від 04.04.2005 року - на посаду провідного спеціаліста - економіста з кадрового резерву державної служби відділу статистики соціальних програм та послуг. Наказом від 03.05.2006 року № 53-к позивач переведена з кадрового резерву державної служби на посаду головного спеціаліста - економіста відділу статистики виробництва.
14. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року № 1324 Головне управління статистики у Хмельницькій області Державного комітету статистики України перетворено в Головне управління статистики у Хмельницькій області Державної служби статистики України. Відповідно до наказу № 3-к від 06.03.2012 року позивач переведена на посаду головного спеціаліста - економіста відділу статистики виробництва управління статистики у Кам'янець-Подільському районі.
15. Відповідно до статті 9 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ, Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481, та з метою поступового запровадження процесно-орієнтовного підходу до вироблення статистичної інформації, Державною службою статистики України прийнятий наказ № 211 від 21.09.2015 року про штатну чисельність працівників головних управлінь статистики в областях та м. Києві.
16. На виконання наказу Держстату України від 21 вересня 2015 року №211 "Про штатну чисельність працівників головних управлінь статистики в областях та м.Києві" Головне управління статистики у Хмельницькій області наказом № 37 від 06.10.2015 року ввело в дію з 7 жовтня 2015 року структуру Головного управління статистики у Хмельницькій області, затверджену Державною службою статистики України та штатний розпис на 2015 рік.
17. Наказом Головного управлінням статистики у Хмельницькій області №38 від 06.10.2015 року "Про реорганізацію Головного управління статистики у Хмельницькій області" утворена комісія з вивільнення працівників Головного управління статистики.
18. 06.10.2015 року комісія з вивільнення працівників прийняла рішення про скорочення після закінчення двох місяців з моменту попередження про скорочення ряду працівників Головного управління статистики у Хмельницькій області з меншою продуктивністю і кваліфікацією, до переліку яких віднесла також позивача. Водночас, комісія вирішила вакантні посади в новостворених підрозділах Головного управління статистики у Хмельницькій області запропонувати працівникам, з вищою продуктивністю і кваліфікацією.
19. Згідно з наказом Головного управління статистики у Хмельницькій області № 39 від 06.10.2015 року "Про скорочення чисельності і вивільнення працівників" комісія з вивільнення попередила позивача про виведення посади головного спеціаліста-економіста відділу статистики виробництва управління статистики у Кам'янець-Подільському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області з штатного розпису з 7 грудня 2015 року.
20. 06.10.2015 року Головне управління статистики у Хмельницькій області звернулось до голови первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Хмельницькій області Архіпової Н.С. з поданням (вих. №17-25/471) про надання згоди на звільнення членів профспілки Головного управління статистики у Хмельницькій області, зокрема, і позивача, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності. Розглянувши Подання, профспілковий комітет надав згоду на розірвання трудового договору з членами профспілки, зокрема із позивачем, та запропонувати їм роботу в апараті Головного управління статистики (протокол від 06.11.2015 року №33).
21. 18.12.2015 року Головне управління статистики у Хмельницькій області звернулося до голови первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Хмельницькій області Архіпової Н.С. з поданням про надання згоди на звільнення членів профспілки Головне управління статистики у Хмельницькій області на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності. 11.01.2016 року профспілковий комітет профспілкової організації працівників органів статистики у Хмельницькій області надав згоду на розірвання трудового договору з членами профспілки ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та рекомендував запропонувати зазначеним працівникам роботу в апараті Головного управління статистики.
22. 10.02.2016 року відповідач запропонував позивачу ряд вакантних посад (тимчасово) в Головному управлінні статистики, щодо переведення на які позивач відмовилась.
23. Наказом № 13-к 10.02.2016 року позивач звільнена з посади у зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1. ст.40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку згідно зі ст.44 КЗпП України. Зазначений наказ позивач оскаржила до суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
24. Конституція України від 28 червня 1996 року
24.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV
25.1. Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
25.2. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
25.3. Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 цієї статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.
25.4. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).
25.5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Респ