ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2019 року
Київ
справа №805/220/17-а
адміністративне провадження №К/9901/31121/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «СОДА»
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року (суддя А.Б. Христофоров)
та ухвалу
Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (колегія у складі суддів: А.А. Блохін, Т.Г. Гаврищук, М.Г. Сухарьок)
у справі
№805/220/17-а
за позовом
Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «СОДА»
про
стягнення податкового боргу в сумі 155802,06 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «СОДА» (далі - ТОВ «СІС «СПІЛКА») податковий борг в сумі 155802,06 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не сплатив самостійно узгоджені грошові зобов'язання з земельного податку та орендної плати за земельну ділянку у встановлений законом строк, у зв'язку з чим в нього утворився податковий борг, що підлягає стягненню з рахунків відповідача у банку.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ «СІС «СОДА» кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 155802 грн. 06 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач узгодив податкове зобов'язання з земельного податку та орендної плати за земельну ділянку, тому мав обов'язок сплатити його у встановлений законом строк. Несплачене відповідачем у встановлений законом строк податкове зобов'язання є податковим боргом, тому має бути стягнений з розрахункових рахунків відповідача в банках.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, а також наголошує на тому, що судом першої та апеляційної інстанцій не були враховані приписи статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», згідно якої під час проведення антитерористичної операції звільняються суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «СІС «СОДА» пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації 08 серпня 2000 року, номер запису 12771200000000960, зазначене вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
23 серпня 2000 року взятий на облік платником податків до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, сума пред'явлена позивачем до стягнення з відповідача станом на 12 грудня 2016 року у розмірі 155802,06 грн., включає суму податкового боргу:
з основного платежу з земельного податку з юридичних осіб у сумі 78277,80 грн., який утворився внаслідок: несплати самостійно визначених сум податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з плати за землю № 9018930686 від 17 лютого 2016 року;
з основного платежу орендної плати з юридичних осіб у сумі 77524,26 грн., який утворився внаслідок: несплати самостійно визначених сум податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з плати за землю № 9021715153 від 22 лютого 2016 року.
З метою погашення податкового боргу Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога форми Ю № 1052-25 від 22 липня 2014 року.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі Закон № 1669) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.
Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог п. 46.1 ст. Податкового кодексу України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчисле