1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2019 року

Київ

справа №804/115/16

адміністративне провадження №К/9901/36225/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу

Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області

на постанову

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року (суддя Д.В. Сидоренко)

та ухвалу

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (колегія у складі суддів: В.В. Мельник, С.В. Сафронова, Д.В. Чепурнов)

у справі

№ 804/115/16

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс»

до

Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про

визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (далі - ТОВ «Адіоніс») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року у зв'язку з тим, що ТОВ «Адіоніс» не було платником податку на додану вартість на дату подання звіту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії податкової інспекції щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Адіоніс» з податку на додану вартість за листопад 2015 року. Визнано податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за листопад 2015 року поданою у день фактичного отримання її податковим органом, тобто 04 грудня 2015 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності дій щодо неприйняття податкової звітності ТОВ «Адіоніс» з підстав відсутності статусу платника податку на додану вартість з огляду на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Адіоніс» є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

24 березня 2015 року між податковою інспекцією та ТОВ «Адіоніс» укладено договір № Е00313/2014 про визнання електронних документів, за умовами якого орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

04 грудня 2015 року позивачем направлено до відповідача засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року, яку не було прийнято, що підтверджується квитанцією №1, в якій зазначено, що декларація не прийнята через те, що ТОВ «Адіоніс» не було платником податку на додану вартість на дату подання звітності.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За правилами пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцево

................
Перейти до повного тексту