ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2019 року
Київ
справа №820/14579/14
адміністративне провадження №К/9901/1164/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Cудді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін адміністративну справу № 820/14579/14 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Єгупенко В.В.суддів - Нуруллаєва І.С., Бідонька А.В.) від 2 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Бершова Г.Є., суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.) від 16 грудня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 06 серпня 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просили:
1.1. Скасувати Постанову про закінчення виконавчого провадження №38662946, яку винесено 17.07.2014 року, як така що незаконна і має відомості які не відповідають дійсності.
1.2. Зобов'язати ДВС України здійснити повне виконання рішення суду, а саме перерахувати на банківській рахунок позивачів кошти, як то визначено рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме: різницю яка виникла при конвертації 3000 Євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом, який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення ЄСПЛ.
1.3. Зобов'язати ВПВР ДВС України нарахувати пеню у розмірах визначених рішенням ЄСПЛ, а саме: нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, з 07.09.2013 року по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 Євро, які конвертовані в національну валюту по курсу, що існував 24.01.2014 року (на день здійснення платежу), до якого необхідно додати три відсоткові пункти.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виходячи з наявних доказів та змісту рішення ЄСПЛ, повним виконанням рішення суду є факт перерахування позивачам 3000 Євро конвертовані в національну валюту по курсу на день здійснення перерахування коштів на наші банківські рахунки, а це є 1090,1653 гривні за 100 євро, що складає загальну суму у розмірі 34511.60 гривень, та нарахування пені за дні, які розраховуються з 07.09.2013 року до проведення остаточного розрахунку. Тобто перерахування різниці між 34511.60 та 31657.08 гривень і виплату пені, Постанова про закінчення виконавчого провадження не законна та містить відомості які не відповідають дійсності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 02 жовтня 2014 року Харківський окружний адміністративний суд вирішив:
3.1 Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
3.2. Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №38662946, яку винесено 17.07.2014 року.
3.3. Зобов'язати Державну виконавчу службу України здійснити повне виконання рішення суду, а саме перерахувати на банківській рахунок ОСОБА_2, ОСОБА_3 кошти як то визначено рішенням Європейського суду з прав людини а саме: різницю яка виникла при конвертації 3000 Євро у національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини.
3.4. Зобов'язати Державну виконавчу службу України нарахувати пеню у розмірах визначених рішенням Європейського суду з прав людини а саме: нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, з 07.09.2013 року по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 Євро які конвертовані в національну валюту по курсу який існував 24.01.2014 року (на день здійснення платежу), до якого необхідно додати три відсоткові пункти.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно практики Комітету Міністрів Ради Європи виплата вважається здійсненою належним чином як тільки справедливу сатисфакцію було надано в розпорядження отримувача, тобто під його контроль. Враховуючи те, що між датою зазначеною в платіжному дорученні та датою зарахування коштів на рахунок позивача пройшов значний час і за цей час відбулося знецінення коштів, що стало наслідком значних втрат для заявника, колегія суддів прийшла до висновку про неналежне виконання ВПВР ДВС України своїх обов'язків щодо здійснення заходів по своєчасному та в повному обсязі виконанні Рішення від 06.06.2013 року.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо зобов'язання ВПВР ДВС України здійснити повне виконання рішення суду, а саме перерахування на рахунок позивача коштів визначених Рішенням від 06.06.2013 року, а саме різниці, яка виникла при конвертації 3000 євро в національну валюту, на підставі не перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення.
Оскільки судом було встановлено, не в повній мірі виконання Рішення від 06.06.2013 року, а саме щодо конвертації в національну валюту присудженої суми колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача нарахувати пеню у розмірах визначених Рішенням від 06.06.2013 року, а саме нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, з 07.09.2013 року по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 євро, які конвертовані в національну валюту по курсу на 24.01.2014 року підлягають також задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 16 грудня 2014 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення.
5.2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року по справі № 820/14579/14 - залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 29 грудня 2014 року Державна виконавча служба України (касатор) подала касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі касатор просить:
8.1. Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року у справі № 820/14579/14, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову позивачам відмовити.
8.2. Під час прийняття судом рішення вирішити питання щодо розподілу судових витрат .
8.3. У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю представника Державної виконавчої служби України.
9. 06 квітня 2015 року позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Державної виконавчої служби України в повному обсязі та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної виконавчої служби України та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЄСПЛ 06.06.2013 року ухвалено остаточне рішення у справі "Кононова та інші проти України" (далі - Рішення від 06.06.2013 р.).
13. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV (далі - Закон №3477) для отримання коштів, присуджених вказаним рішенням Європейського суду, позивачу необхідно було подати до Державної виконавчої служби України документи, зазначені у переліку документів, які необхідні для виконання рішення Європейського суду з прав людини та виплати присуджених ним коштів.
14. До вказаного листа додано стислий виклад Рішення від 06.06.2013 р. та перелік документів, які необхідно для виконання рішення Європейського суду з прав людини.
15. 03.07.2013 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38662946, яку направлено позивачу 04.07.2013 року разом із супровідним листом, у якому вказано про необхідність надання реквізитів рахунку в банку для перерахування коштів.
16. Позивачами 15.07.2013 року, направили головному державному виконавцеві відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжову М.В. заяву з додатком для перерахування коштів, які належать ОСОБА_3., у заяві з додатком було вказано рахунок для перерахування коштів та відомості про склад спадкоємців ОСОБА_3.
17. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжовим М.В. 17.07.2014 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №38662946.
18. 30.07.2013 року на адресу позивачів надійшов лист начальника ВПВР ДВС України В.А.Черноволова, в якому від Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Мінюсту України (надалі Департамент) щодо перерахування позивачам, як спадкоємцям ОСОБА_3., вказаних коштів. Також у зазначену листі вказано про необхідність проінформувати ВПВР ДВС України про хід виконання рішення суду з метою уникнення порушень строків виконання вказаного рішення.
19. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень 11.10.2013 року за вих. №968-13-5/11 направлено на адресу позивачів лист, в якому повідомлено, що кошти ОСОБА_3., у розмірі 31657.08 гривень (еквівалент 3000 євро на 11.09.2013 року) перераховано на спеціальний реєстраційний рахунок Державної виконавчої служби України, та запропоновано терміново надати до відділу належним чином завірену копію свідоцтва про право на спадщину для виплати належним позивачам коштів.
20. Позивачами 18.11.2013 року направлено головному державному виконавцю ВПВР ДВС України засвідчені копії Свідоцтва про спадщину щодо спадкоємців ОСО