ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
справа № 910/15300/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 (головуючий Агрикова О.В., судді: Хрипун О.О. і Чорногуз М.Г.)
у справі № 910/15300/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" (далі - Товариство)
до Національного банку України (далі - НБУ),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк);
2) Міністерство фінансів України (далі - Міністерство),
про розірвання договору.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до НБУ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Банку та Міністерства про розірвання іпотечного договору від 10.06.2014 № 39.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2017 позовні вимоги задоволено. Розірвано іпотечний договір № 39, укладений 10.06.2014 НБУ та Товариством.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Банк та НБУ звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15300/17 до перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/17685/17 у подібних правовідносинах.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що правовідносини у справах № 910/15300/17 та № 910/17685/17 є подібними, а відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Банк звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду по суті.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неправильно застосовано статтю 228 ГПК України, оскільки вказаною нормою процесуального законодавства передбачається право, а не обов'язок суду зупинення провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку, зокрема Великою Палатою Верховного Суду, при цьому у апеляційного суду не було підстав для зупинення провадження у справі.
Від Товариства, НБУ та Міністерства відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали встановлено, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У справі, що розглядається, заявлено позов про розірвання іпотечного договору від 10.06.2014 № 39, укладеного НБУ та Товариством на забезпечення виконання зобов'язань Банку перед НБУ за кредитним договором від 03.03.2009 №19.
Позовні вимоги у даній справі, з посиланням на статтю 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), мотивовані, зокрема, тим, що НБУ допущено істотне порушення умов іпотечного договору, про що, за доводами Товариства, свідчить відмова НБУ боржнику у належному виконанні зобов'язання, яке створює обставини звернення стягнення на іпотечне майно.
Водночас у провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває аналогічна справа № 910/17685/17 за позовом ТОВ "ІММЕ" до НБУ, т