Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 306/209/17
провадження № 61-43541св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 липня 2018 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Кожух О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та просив: - визнати виконавчий лист у справі № 306/1198/15-ц, виданий Свалявським районним судом Закарпатської області 27 липня 2015 року, про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню; - стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 2 240 177, 45 грн індексу інфляції за весь час прострочення, 569 252 грн трьох відсотків річних, 6 626 005, 95 грн пені, а всього 18 007 089, 40 грн; - стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 2 500 000 грн курсової різниці; - вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2 240 177, 45 грн індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, 569 252 грн трьох відсотків річних та 2 567 000 грн курсової різниці.
Вирішено питання судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_6, який не був учасником справи, звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 липня 2018 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2017 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних і пені закрито.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не був стороною у справі та суд оскарженим рішенням не вирішував питання про його права та обов'язки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2018 року ОСОБА_6 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 липня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2017 року стосується його прав та обов'язків, оскільки відповідач ОСОБА_5 отримувала від ОСОБА_4 грошові кошти у позику в період перебування із заявником у зареєстрованому шлюбі.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, пені та курсової різниці.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2015 року у справі № 306/1198/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 стягнуто з останньої на користь позивача 8 568 000 грн заборгованості за договором позики та 3 654 грн судового збору. Проте ОСОБА_5 жодної суми на погашення вказаної заборгованості не сплатила та прострочила виплату заборгованості за договором позики на 808 днів, починаючи з дати набрання рішенням законної сили. Тому просив стягнути з ОСОБА_5 на свою користь: 2 240 177, 45 грн індексу інфляції за весь час прострочення, 569 252 грн трьох відсотків річних, 6 626 005, 95 грн пені, а всього 18 007 089, 40 грн; 2 500 000 грн курсової рі