Постанова
Іменем України
12 березня 2019 року
м. Київ
справа № 709/796/15-к
провадження № 51-9537 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Ємця О. П., Слинька С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Піх Ю. Г.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Хвостика О. І., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014250280000236, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року вирок суду першої інстанції скасовано. Визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Згідно з вироком суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 В, визнано винуватим та засуджено за те, що він, 05 липня 2014 року близько 19.30 год., керуючи автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись поблизу будинку № 10 по вул. Леніна в с. Велика Бурімка Чорнобаївскього району Черкаської області зі сторони с. Михайлівка в напрямку с. Мала Бурімка, порушив вимоги п. п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких він 06 липня 2014 року помер. Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_4
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Хвостик О. І. просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що постановлений у цьому кримінальному провадженні вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а викладені у ньому висновки про доведеність винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України не відповідають дійсності. Вважає, що судом апеляційної інстанції в основу обвинувального вироку покладені докази, які були визнанні місцевим судом як недопустимі та які мають суттєві розбіжності та протиріччя.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_1 вважав, що касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а вирок апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Прокурор під час касаційного розгляду, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі доводів, вважала, що їх слід залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі статтями 370, 420 КПК України вирок апеляційного суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
Частиною 2 ст. 420 КПК України визначено вимоги до вироку суду апеляційної інстанції, відповідно до яких він повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Виходячи з приписів кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції має перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Положення ч. 3 ст. 373 КПК України перед