Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 640/15874/16-ц
провадження № 61-10797св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідач (третя особа за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_6,
представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», подану представником ОСОБА_4, на рішення Київського районного суду міста Харкова від 26 червня 2017 року у складі судді Золотарьової Л. І. та постанову апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОПТ Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 06 лютого 2006 року між акціонерним комерційним банком «РайффайзенБанк Україна» (далі - АКБ «Райффайзен Банк Україна»), правонаступником якого стало публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 44 450 дол. США зі сплатою 11 % річних та терміном повернення до 07 лютого 2011 року.
У цей же день між АКБ «Райффайзен Банк Україна» та ОСОБА_6 укладений договір поруки, за яким остання поручилася солідарно відповідати з боржником за виконання ним кредитних зобов'язань.
12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги, у тому числі й за кредитним договором від 06 лютого 2006 року, укладеним із ОСОБА_5
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, станом на 23 вересня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 512 717,80 грн, яку ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6
У грудні 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому просила визнати припиненою поруку, оформлену договором від 06 лютого 2006 року, укладеним між нею та АКБ «Райффайзен Банк Україна», правонаступником якого стало ПАТ «ОТП Банк».
Посилалась на те, що умовами кредитного договору від 06 лютого 2006 року передбачено строк остаточного повернення кредиту 07 лютого 2011 року.
Останній платіж за кредитом здійснено 07 грудня 2009 року, тому вважає, що порука припинилась, оскільки протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання ТОВ «ОПТ Факторинг Україна» не пред'явило вимоги до боржників.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 26 червня 2017 року у задоволенні первісного позову ТОВ «ОТП Факторинг України» відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено.
Визнано припиненою поруку ОСОБА_6 за договором поруки від 06 лютого 2006 року, укладеним між нею та АКБ «Райффайзен Банк Україна», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 06 лютого 2006 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_5 за кредитним договором від 06 лютого 2006 року задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності.
Задовольняючи зустрічний позов, суд дійшов висновку про те, що порука ОСОБА_6 припинена відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року рішення Київського районного суду міста Харкова від 26 червня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з +висновком суду першої інстанції про те, що трирічний строк пред'явлення вимог до боржника закінчився у лютому 2012 року. Банк звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом лише у жовтні 2016 року, тобто поза межами позовної давності, про застосування наслідків спливу якого просив відповідач.
Короткий зміст касаційної скарги
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» через представника ОСОБА_4 подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Зокрема, суди не звернули увагу на те, що заяву про застосування позовної давності подано поручителем, проте норми статті 267 ЦК України застосовано одночасно і до позичальника.
Судові рішення оскаржуються лише в частині вирішення первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, в іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7, подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та залишити без змін оскаржувані судові рішення як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 06 лютого 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 44 450 дол. США на придбання автомобіля зі сплатою 11 % річних та терміном повернення до 07 лютого 2011 року.
Відповідно до пункту 1.5.1 цього договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісячно у строки, визначені у графіку повернення кредиту