Постанова
Іменем України
25 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 754/4297/18-ц
провадження № 61-41640св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
заявник - Київська міська психоневрологічна лікарня № 2,
заінтересована особа - орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києва державної адміністрації,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду міста Києва від 11 липня 2018 року у складі судді Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 року Київська міська психоневрологічна лікарня № 2 звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_5 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи страждає ОСОБА_5 яким-небудь психічним захворюванням? 2) чи може вона за станом здоров'я усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними? 3) чи потребує вона опіки?
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_4, яка не є учасником справи, оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2018 року відмовлено у прийнятті та повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року.
Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги та повертаючи її, суд виходив з того, що ОСОБА_4 не є стороною у справі та суд оскарженою ухвалою не вирішував питання про її права та обов'язки.
У серпні 2018 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2018 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона є законним представником непрацездатної доньки ОСОБА_5, яку Київська міська психоневрологічна лікарня № 2 просить визнати недієздатною, та може без відповідних документів на підтвердження повноважень звертатися до суду в інтересах доньки. На вказану обставину суд апеляційної інстанції увагу не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Київська міська психоневрологічна лікарня № 2 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи страждає ОСОБА_5 яким-небудь психічним захворюванням? 2) чи може вона за станом здоров'я усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними? 3) чи потребує вона опіки?
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини першої Перейти до повного тексту