ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2019 року
м.Київ
справа №820/4733/17
адміністративне провадження №К/9901/372/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Смоковича М.І,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року (суддя: Супрун Ю.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (судді: Катунов В.В., Ральченко І.М., Бершов Г.Є.) у справі №820/4733/17 за позовом ОСОБА_1, громадянина Нігерії ОСОБА_2 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та громадянин Нігерії ОСОБА_2 (далі - позивачі, заявники), звернулись до суду з позовом до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Харківського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області), в якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення державної реєстрації народження спільної дитини громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та громадянина Нігерії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, із зазначенням прізвища ім'я по-батькові дитини - ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_2;
- зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію народження спільної дитини, із зазначенням прізвища ім'я по-батькові дитини - ОСОБА_3, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3, з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_2, та видати свідоцтво про народження дитини.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи. Так, зокрема, судами не враховано, що позивачами при зверненні до Харківського міського відділу із заявою про проведення реєстрації народження новонародженої дитини не було надано весь перелік документів, які передбачені чинним законодавством.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивачів просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 з громадянином Нігерії ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебуває.
Відповідно до медичного свідоцтва про народження дитини № 1514 від 12.09.2017 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 у пологовому будинку № 1 м.Харкова народила дитину.
4 жовтня 2017 року позивачі звернулись до Харківського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області зі спільною заявою про здійснення державної реєстрації народження спільної дитини на ім'я ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові, з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_2 та отриманням свідоцтво про народження дитини.
У відповідь на означену заяву Харківський МВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області листом від 06.09.2017 за № 419/15.1-1-05-01-10 повідомив заявників про неможливість проведення державної реєстрації народження спільної дитини у порядку статті 126 Сімейного кодексу України, з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують законність перебування останнього на території України. Одночасно позивачів повідомлено, що державна реєстрація народження новонародженої дитини можлива в день звернення відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.
Розглядаючи справу по суті суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Проте, Верховний Суд не погоджується із такою правовою позицією судів, з огляду на наступне.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України, тут та далі - у редакції, чинній на час звернення позивачів до суду з даним позовом).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій (ч. 1 ст. 17 КАС України).
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Наведене узгоджується з положеннями ст. 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року по справі №826/27224/15 також наголосила на тому, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Так, приватноправові відносини вирізняються наявністю особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення п