1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13079/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,

за участю представників:

позивача - Дяченка В. С.,

відповідачів - Пелепецького В. Д., Таболіна О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної іпотечної установи

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 (судді: Козир Т. П., Чорногуз М. Г., Разіна Т. І.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 (суддя Кирилюк Т. Ю.) у справі

за позовом Державної іпотечної установи

до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В.

про визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У жовтні 2018 року Державна іпотечна установа звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України і Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") Кадирова В. В. про визнання недійсним договору застави облігацій Державної іпотечної установи від 12.09.2014 № 42/ДІУ, укладеного між Національним банком України та АТ "Дельта Банк".

Позов обґрунтовано тим, що спірний договір порушує права та законні інтереси позивача як кредитора ПАТ "Дельта Банк"; цей договір укладено із порушенням вимог законодавства, зокрема пункту 7 частини 3 статті 38, частини 6 статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", частини 3 статті 5 Закону України "Про заставу", тому його має бути визнано недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.

1.2. Національний банк України звернувся до місцевого господарського суду із заявою, в якій просив закрити провадження у цій справі, оскільки Державна іпотечна установа вже зверталася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України та ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору застави облігацій від 12.09.2014 № 42/ДІУ; рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі № 910/6177/18 у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

1.3. Від АТ "Дельта Банк" надійшло клопотання про залишення позову у цій справі без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у провадженні господарського суду перебуває справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 клопотання Національного банку України про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі за позовом Державної іпотечної установи до Національного банку України і ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. про визнання недійсним договору. У задоволенні клопотання ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. про залишення позову без розгляду відмовлено.

Місцевий господарський суд, закриваючи провадження у справі, виходив із наявності спору про визнання недійсним договору застави облігацій від 12.09.2014 № 42/ДІУ, за результатами розгляду якого Господарським судом міста Києва ухвалено рішення від 14.08.2018 у справі № 910/6177/18. Отже, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 910/13079/18 на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Щодо клопотання про залишення позову без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 залишено без змін із тих самих підстав.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018, Державна іпотечна установа звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції; наголошує, що ухвалу та постанову у справі прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, зокрема пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, оскаржені судові рішення не відповідають вимогам статті 16 Цивільного кодексу України, статей 42, 175, 231, 236 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що підстави позовів у цій справі та у справі № 910/13079/18 є різними, тому немає підстав для закриття провадження у справі згідно з пунктом 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. Від Національного банку України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення, посилається на правомірність висновків, викладених у зазначених судових рішеннях.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2019 (Дроботова Т. Б. - головуючий, Краснов Є. В., Кушнір І. В.) відкрито касаційне провадження у справі № 910/13079/18 за касаційною скаргою Державної іпотечної установи на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2018, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 05.03.2019.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.03.2019 визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий, Чумак Ю. Я., Пільков К. М.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та аргументи, викладені у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що у жовтні 2018 року Державна іпотечна установа звернулася з позовом у цій справі до Національного банку України і ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. про визнання недійсним договору застави облігацій від 12.09.2014 № 42/ДІУ як такого, що суперечить вимогам законодавства.

Водночас як установлено попередніми судовими інстанціями та підтверджено матеріалами справи, у травні 2018 року Державна іпотечна

................
Перейти до повного тексту