У Х В А Л А
11 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 817/66/16
Провадження № 11-185апп19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - КДКА) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до КДКА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Колективне підприємство «Управління механізації будівництва», про визнання протиправними та скасування рішень і
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до КДКА, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати КДКА від 24 грудня 2015 року № І-Д/30-2 повністю з моменту його прийняття;
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати КДКА від 21 січня 2016 року № І-Д/31-6 повністю з моменту його прийняття.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 04 листопада 2016 року позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення КДКА від 21 січня 2016 року № І-Д/31-6; в решті позовних вимог відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу КДКА залишив без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив: постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасував та прийняв у цій частині нове рішення - про визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 24 грудня 2015 року № І-Д/30-2, в решті - рішення залишив без змін.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, КДКА подала касаційну скаргу.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 лютого 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
До набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII) та припинення діяльності Вищого адміністративного суду України розгляд касаційної скарги цим судом не закінчено.
Тому ця касаційна скарга на підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (тут і далі - в редакції Закону № 2147-VIII)була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 лютого 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
Ухвалу мотивовано тим, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, у зв'язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав