ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
справа № 604/695/15-к
провадження 51-7293 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В.В.,
засудженої ОСОБА_1,
захисника Сокол Т.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Сокол Т.В. на вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 1 червня 2016 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки та жительки АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені обставини
За вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2016 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Судом ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні умисного вбивства за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 2:30 на кухні у будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_3, який до цього розпивав алкогольні напої із ОСОБА_4, виник конфлікт на побутовому ґрунті. Під час сварки ОСОБА_3 образливо висловився на адресу ОСОБА_1, а тому між ними розпочалася шарпанина, в ході якої він спричинив співмешканці легких тілесних ушкоджень у вигляді синців на передпліччях і внутрішній поверхні нижньої третини лівого плеча, садна на 4-му пальці правої кисті. Перебуваючи у роздратованому стані, з мотивів помсти співмешканцю за його зухвалу поведінку та заподіяні ним тілесні ушкодження ОСОБА_1 на ґрунті виниклих неприязних стосунків вирішила вбити ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел, вона взяла зі столу ніж, яким намагалася завдати декількох ударів у живіт ОСОБА_3 Однак той почав оборонятися, прикриватися рукою, внаслідок чого отримав різану рану 1-го пальця правої кисті, також було пошкоджено його сорочку. Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_1 з метою позбавлення життя потерпілого завдала йому удару ножем у груди, спричинивши тяжких тілесних ушкоджень у вигляді рани передньої поверхні лівої половини грудей, що продовжується раневим каналом із ушкодженням: м'яких тканин грудної стінки; пристінкового листка плеври і проникненням у плевральну порожнину; перикарда і проникненням у його порожнину; міжшлункової перегородки й проникненням у порожнину лівого шлуночка серця; ушкодженням стінки лівого шлуночка серця - від яких ОСОБА_3 помер на місці події.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій скарзі захисник Сокол Т.В. просить скасувати на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), згадані вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. За твердженням захисника, у засудженої не було умислу на вбивство, а її суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій, які полягають у спричиненні смерті потерпілому, характеризуються необережністю у формі злочинної недбалості. На переконання скаржниці, ОСОБА_1, завдавши одного удару ножем у ліву ділянку грудей ОСОБА_3, умисно заподіяла йому тяжких тілесних ушкоджень і не передбачала, що її дії можуть спричинити смерть потерпілого, хоча повинна була і могла передбачити такі наслідки, а тому вчинене суспільно небезпечне діяння підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК. Як зазначає захисник, місцевий суд не дав належної оцінки доказам, не з'ясував усіх обставин, що належать до предмета доказування у кримінальному провадженні, й необґрунтовано засудив ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 цього Кодексу, ухваливши вирок, який не відповідає вимогам ст. 374 КПК. Оскільки суд апеляційної інстанції не усунув допущених порушень, вважає також незаконною постановлену ухвалу.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції засуджена та її захисник підтримали касаційну скаргу, ОСОБА_1 також зазначала про фальшування матеріалів кримінального провадження; прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту і просив оскаржені судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
У поданій касаційній скарзі, як убачається з її змісту, захисник, серед іншого, по суті не погоджується з установленими судами нижчих інстанцій фактичними обставинами подій, тоді як вони відповідно до правил ст. 433 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Разом із тим, у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до ст. 94 КПК.
Такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні як обвинуваченої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, судово-медичного експерта ОСОБА_9; фактичних даних, що містяться у протоколах огляду місця події, трупа, проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченої, а також на підставі експертних досліджень, зокрема, судово-медичних від 20 квітня 2015 року № 254, від 27 травня 2015 року №285, від 4 червня 2015 року № 420/285 та від 15 травня 2015 року № 505; біологічного об'єкта (клаптика шкіри з грудей ОСОБА_3), дактилоскопічного від 22 квітня 2015 року № 12/44/15;