Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 756/5492/16-ц
провадження № 61-20251св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4,
особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві,
заінтересована особа - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, до якої приєдналась ОСОБА_5, на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року у складі судді Луценко О. М. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Прокопчук Н. О., Антоненко Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Скарга мотивована тим, що у 2000 році Мінським районним судом міста Києва видано виконавчий лист, відповідно до якого з нього на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14 липня 2000 року до її повноліття, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві були відкриті два виконавчих провадження з виконання вказаного виконавчого листа за періоди: з липня 2000 року по січень 2010 року та з травня 2013 року по квітень 2014 року. Одне провадження було закрите, інше передано на виконання до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, а 12 листопада
2015 року - закінчене у зв'язку з остаточним розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, знято арешт з майна боржника.
15 березня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у зв'язку з перерахунком заборгованості з урахуванням доходів заявника від підприємницької діяльності.
Однак всупереч вимог чинного законодавства жодна постанова йому направлена не була та не було надано строку для самостійного виконання судового рішення.
На підставі вищевикладеного просив суд скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 березня 2016 року та зняти арешт з майна боржника.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року, у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що ОСОБА_4 у повному обсязі не погашена заборгованість зі сплати аліментів, а тому відсутні правові підстави для скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також зняття арешту з майна боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ОСОБА_4 просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за його відсутності, без належного повідомлення про розгляд справи, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості надати суду пояснення та докази у справі, порушено його право на участь у судовому засіданні.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 13 вересня 2017 року прийнято заяву ОСОБА_5 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_4
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 липня 2000 року Мінським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-2858, відповідно до якого з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14 липня 2000 року до її повноліття, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
15 березня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим провадженням № 25446930.
Загальна заборгованість заявника по аліментам за період з 14 липня 2000 року по 24 квітня 2014 року з урахуванням доходів за підприємницьку діяльність складає 203 795 грн, що підтверджується довідкою розрахунком державного виконавця від 01 червня 2016 року, заборгованість по неустойці (пені) складає 700 792 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 158 ЦПК України 2004 року розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 74-76 ЦПК України 2004 року.
Частиною третьою статті 74 ЦПК України 2004 року передбачено, що судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повіст