ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №806/1403/16
адміністративне провадження №К/9901/26091/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у складі судді Попової О.Г.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у складі суддів Капустинського М.М., Мацького Є.М., Шидловського В.Б.
у справі №806/1403/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Атлант»
до Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС Атлант» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2016 року №000085400 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 20597,88 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2016 року №000085400.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
У грудні 2016 року відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що позивач не вів обік нафти і нафтопродуктів у встановленому порядку.
У запереченні на касаційну скаргу платник податків посилаючись на її необґрунтованість просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 806/1403/16 з Житомирського окружного адміністративного суду.
26 січня 2017 року справа № 806/1403/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/26091/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Володарсько-Волинським відділенням Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області проведено перевірку Товариства з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом, за результатами якої складено акт від 06 травня 2016 року №117/21/38215242 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем підпунктів 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг":
- не ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та/або зберігання, а саме встановлено нестачу бензину А- 95 в кількості 2.1л на суму 44,1 грн, бензину А-92 в кількості 2.55л на суму 51 грн, дизельного пального ДТ в кількості 12,37л на суму 228,94 грн, бензину А- 92 (бак №4) в кількості 461,95 л на суму 9225 грн, чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями);
- не оприбуткування в касовій книзі підприємства від 11 лютого 2016 року готівкових коштів в повній сумі в день їх фактичного надходження на суму 300 грн. Відповідно до видаткового чеку РРО від 11 лютого 2016 року та фіскального звітного чеку від 11 лютого 2016 року №0833 на суму 300 грн, зі скриньки РРО видано 9960 грн, а в касовій книзі підприємства оприбутковано 9960 грн, чим порушено пункти 2.2, 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.
На підставі результатів проведеної перевірки 14 червня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000854001 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 20597,88 грн.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для їх скасування, виходячи з наступного.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані, у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послуги або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону Ук