ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №750/1534/17
адміністративне провадження №К/9901/17938/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у письмовому провадженні справу за касаційною ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 травня 2017 року (суддя Карапута Л.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (судді Літвіна Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі № 750/1534/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - управління ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
09 лютого 2017 року позивачка звернулася до суду з позовними вимогами визнати неправомірними рішення управління ПФУ та зобов'язати його продовжити їй виплату щомісячного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) з 1 січня 2017 і надалі.
Деснянський районний суд м. Чернігова постановою від 11 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суди дійшли висновку про правомірність дій управління ПФУ з огляду на факт перебування позивачки на посаді державного службовця, тоді як на момент виникнення спірних відносин діяли законодавчі обмеження щодо виплати особам, які займають посади державних службовців, пенсії яким, зокрема, призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
ОСОБА_1 не погодилася із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулася із касаційною скаргою про його скасування та ухвалення нового рішення - про задоволення позовних вимог.
Скаржниця вважає прийнятими з порушенням норм матеріального права рішення судів попередніх інстанцій з огляду на застосування ними до спірних відносин положень Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII), тоді як Конституційний Суд України Рішенням від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнав неконституційними аналогічні норми в попередній редакції.
Управління ПФУ, покликаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржені судові рішення - залишити без змін.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Суди у цій справі встановили, що позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримувала пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, яка призначена їй за вислугою років.
З 01 квітня 2015 року позивачці призупинено виплату пенсії, оскільки Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII) до статті 54 Закону № 2262-ХІІ внесено такі зміни: тимчасово, у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до Закону, (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячне грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
ОСОБА_1 зверталася до відповідача із заявою про продовження здійснення виплати призначеної їй пенсії та виплату існуючої заборгованості.
Листом від 03 лютого 2017 року № 214/03/Я-12 у поновленні виплати призначеної пенсії їй відмовили з огляду на відсутність правових підстав.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку висновкам судів попередніх інстанцій в контексті спірних відносин, колегія