ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №809/1856/13-а
адміністративне провадження №К/9901/19386/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тисменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у складі судді Матуляка Я.П.,
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у складі Ніколіна В.В., Гінди О.М., Качмара В.Я.,
у справі № 809/1856/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття"
до Тисменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області,
за участю Прокуратури Івано-Франківської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
28 липня 2006 року позивач Дочірнє підприємство «Аграрна фірма «Тисмениця» Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський м`ясокомбінат» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тисменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області за №0000102320/0 від 23 лютого 2006 року, №0000102320/2 від 17 липня 2006 року, №0000592320/2 від 17 липня 2006 року, №0000582320/2 від 17 липня 2006 року, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Розгляд справи здійснювався неодноразово, судові рішення, які є розглядом цього касаційного перегляду ухваленні в межах нового судового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2012 року, якою постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року скасовано, а справу з відповідними рекомендаціями, направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Впродовж судового розгляду справи судами допущено заміну позивача його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття», та заміну відповідача його правонаступником - Тисменицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, згідно вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, та була чинною на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
30 серпня 2013 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, позов Підприємства задоволений позов повністю, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення за №0000102320/0 від 23 лютого 2006 року, №0000102320/2, №0000592320/2, №0000582320/2 від 17 липня 2006 року.
Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.
21 квітня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.
25 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа № 809/1856/13-а з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Підприємством заперечення або відзив на касаційну скаргу до Суду не надавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.
30 вересня 2016 року справа № 809/1856/13-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.
09 лютого 2018 року справа № 809/1856/13-а разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/19386/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32573828, перебуває на податковому обліку з 10 липня 2003 року, є платником податку на додану вартість з 17 липня 2003 року.
Податковим органом у лютому 2006 року проведено додаткову невиїзну позапланову перевірку Підприємства з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період листопад, грудень 2004 року та лютий 2005 року, результати якої викладені в акті перевірки від 20 лютого 2016 року №60-2310-32573828 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення Підприємством вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на 1 468 287 грн, зокрема, за листопад 2004 року на 727 245 грн, за грудень 2004 року на 715 777 грн, за лютий 2005 року на 25 265 грн.
Керівником податкового органу 23 лютого 2006 року згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно зі статтею 11(1) частини п'ятої пункту 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-12, на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102320/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2004 року та лютий 2005 року на 1 468 287 грн за порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР.
Керівником податкового органу 17 липня 2006 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно зі статтею 11(1) частини п'ятої пункту 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-12, на підставі акта перевірки.
За результатами адміністративного оскарження 17 липня 2006 року керівником податкового органу винесені нові податкові повідомлення - рішення.
Податковим повідомленням - рішенням №0000102320/2 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2005 року, грудень 2004 року, листопад 2004 року загальною сумою 1468287 грн за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.7 статті 7, пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Податковим повідомленням-рішенням №0000592320/2 від 17 липня 2006 року за лютий 2005 року, грудень 2004 року, листопад 2004 року загальною сумою 1468287 грн за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.7 статті 7, пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Податковим повідомленням-рішенням №0000582320/2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 28896 грн за порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та застосовані штрафні (фінансові) санкції у