ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №809/552/16
адміністративне провадження №К/9901/26616/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у складі судді Боршовського Т.І.,
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у складі суддів Мікули О.І., Гінди О.М., Курильця А.Р.,
у справі №809/552/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліком»
до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
20 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліком» (далі -Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 лютого 2016 року № 0001092205, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" на суму 79699,00 грн, з них 63759,00 грн за податковим зобов'язанням і 15940,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
15 червня 2016 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, позов Товариства задоволений повністю, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 23 лютого 2016 року № 0001092205, з мотивів відсутності підстав для нарахування пені.
01 грудня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на грубе порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на недоведеність позивачем належними доказами права на використання переваг міжнародного договору, а саме відсутність довідки нерезидента (Словенія) щодо підтвердження його резиденства у 2014 році.
20 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №809/552/16 з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
11 січня 2017 року справа №809/552/16 надійшли до Вищого адміністративного суду України.
16 січня 2017 року Товариством подані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
21 лютого 2018 року справу №809/552/16 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/26616/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 24681750, перебуває на податковому обліку податкового органу.
Податковим органом у період з 10 грудня 2015 року по 27 січня 2016 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2012 року по 30 листопада 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки № 54/22-03/24681750 від 03 лютого 2016 року (далі - акт перевірки).
23 лютого 2016 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001092205, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток іноземних юридичних осіб" на суму 79699,00 грн, з них 63759,00 грн за податковим зобов'язанням за порушення пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 15940,00 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
В основу збільшення податкових зобов'язань покладений висновок податкового органу про порушення позивачем положень пунктів 160.1, 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що Товариством не утримано та не сплачено до бюджету податок від суми прибутку від здійснення операцій із торгівлі корпоративними правами, сплачених ним, як резидентом нерезиденту "Kemiplast d.o.o." за ставкою 15 відсотків з джерела виплати таких доходів за 2014 року в сумі 63759,38 грн.
Впродовж усіх судових розглядів відповідач доводить, що позивач не надав належним чином оформленої довідки "Про підтвердження постійного місцезнаходження", яка видається Міністерством фінансів Республіки Словенія, на дату виплати доходів у 2014 році, яка б підтверджувала, що "Kemiplast d.o.o." є резидентом Республіки Словенія в розумінні Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 25 квітня 2007 року.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що наданою позивачем довідкою про резиденство фірми "Kemiplast d.o.o." № DT 4206-150/2016-4 від 20 січня 2016 року, виданою Фінансовим управлінням Республіки Словенія, та іншою інформацією наданою додатково платником податків підтверджують, що фірма "Kemiplast d.o.o." дійсно в 2014 році була резидентом Республіки Словенія в розумінні Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, а тому згідно з пунктом 103.8 статті 103 Податкового кодексу України позивач звільнений від сплати податку з прибутку від здійснення операцій із торгівлі корпоративними правами, сплачених Товариством нерезиденту "Kemiplast d.o.o." при купівлі позивачем пайової частки в статутному капіталі Товариства.
Судом встановлено, що 11 червня 2014 року Товариство та фірма "Kemiplast d.o.o." уклали договір купівлі-продажу пайової частки в статутному капіталі ТОВ "Полікем", на виконання умов якого позивач перерахував нерезиденту "Kemiplast d.o.o." на його розрахунковий рахунок кошти в сумі 400000,00 дол. США (згідно з платіжним дорученням № 40 від 02 липня 2014 року на суму 200000,00 дол. США та платіжного доручення № 44 від 09 липня 2014 року на суму 200000,00 дол. США).
Пунктом 160.1 статті 160 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до 01 січня 2015 року) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що доходи від операції з відчуження фірмою "Kemiplast d.o.o." корпоративних прав ТОВ "Поліком", а саме частки в статутному капіталі Товариства підпадають під категорію "іншого доходу" резидента Договірної держави - Респібліки Словенія, і підлягають оподаткуванню резидентом цієї Договірної Держави тільки в Респібліці Словенія, що спрямовано на уникнення цих операцій від подвійного оподаткування податковим агентом - ТОВ "Поліком" в іншій Договірній Державі - Україна.
Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Суд зазначає, що ця норма є єдиною покладеною в основу прийняття збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
Положення пункту 103.1 статті 103 Податкового кодексу України передбачає, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється ш