ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №0340/1472/18
адміністративне провадження №К/9901/3252/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у складі судді Костюкевича С.Ф.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у складі суддів Макарика В. Я., Большакової О. О., Глушка І.В.
у справі №0340/1472/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2018 року № 0320961306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями у розмірі 908 498 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 227 124 грн 50 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.
19 вересня 2018 року рішенням Волинського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, позов задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок того, що податковим органом не доведено складу податкового правопорушення у вигляді заниження бази оподаткування податком на додану вартість внаслідок продажу товарів за цінами, нижчими від звичайних/ринкових.
28 січня 2018 року відповідачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу.
У касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме вимог статті 185, статті 187, статті 188, статті 190 Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Податковий орган зазначає, що у періоді, який перевірявся, позивач здійснював торгівлю з юридичними та фізичними особами, при цьому оптова реалізація продукції юридичним особам здійснювалася за цінами, які перевищували роздрібні ціни реалізації продукції фізичним особам. Отже, податковим органом встановлено, що у роздріб товари реалізовувалися кінцевому споживачу за нижчими цінами, ніж оптові ціни.
У зв'язку із зазначеним податковий орган просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
29 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за матеріалами касаційної скарги податкового органу та витребувано із Волинського окружного адміністративного суду справу №0340/1472/18.
19 лютого 2019 року справа №0340/1472/18 надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у травні 2018 року посадовими особами податкового органу проведено комплексну документальну планову виїзну перевірку платника податків за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт від 07 червня 2018 року №9018/03-20-13-07/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки).
09 липня 2018 року заступником начальника податкового органу на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0320961306 за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 135 622 грн 50 коп., у тому числі 908 498 грн за основним платежем та 227 124 грн 50 коп. за штрафними санкціями.
Склад податкового правопорушення, відповідно до акта перевірки, полягає у реалізації товару фізичним особам-громадянам, за цінами нижчими від звичайних та ринкових, в результаті чого Підприємцем за період: грудень 2016 року та 2017 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 908 498 грн.
Судами попередніх інстанцій установлено, що у 2016-2017 роках платник податків здійснював оптову торгівлю іншими продуктами харчування, в тому числі рибою, ракоподібними і молюсками. У податковій звітності та бухгалтерських документах, наданих для проведення перевірки, відображено реалізацію даного товару в тому числі фізичним особам - громадянам (не платникам ПДВ). Оплата за продукцію, реалізовану громадянам - покупцям, здійснювалась у готівковій формі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Підприємцем щоденно за наслідками роздрукованих двох звітів виписувалися загальні податкові накладні на кінцевого споживача. Дані накладні обліковувалися ним у ро