ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №809/446/13-а
адміністративне провадження №К/9901/25836/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року у складі судді Кафарського В.В.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у складі суддів Старунського Д.М., Багрія В.М., Рибачука А.І.
у справі № 809/446/13-а
за позовом Корпорації «Укртрансжилбуд»
до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2013 року Корпорація «Укртрансжилбуд» (далі - Корпорація, Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (після реорганізації Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість та зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 6 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року № 0001332203, № 0001342203, № 0001352203. Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності формування податкового обліку позивачем.
У жовтні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на невірну оцінку фактичних обставин справи та, відповідно, невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неврахування вироку Галицького районного суду м. Львова, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Позивач у листопаді 2016 року надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому стверджує, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством «Симетрія» за період з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 10 грудня 2012 року № 11782/22-3/32776178 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що внаслідок неправомірного включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в IV кварталі 2011 року вартості субпідрядних робіт, отриманих від ПП «Симетрія» та формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, щодо яких податковим органом встановлено відсутність реального настання правових наслідків, позивачем на 16 809 грн. завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно на 203 167 грн. та на 159 858 грн., чим порушено приписи пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6 статті 138 та пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року:
- № 00001332203, яким за порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1 пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України збільшено податок на прибуток на суму 203 167 грн.
- № 0001342203, яким за порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму податку на додану вартість на 239 787 грн.
- № 0001352203, яким за порушення 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 16 809 грн.
Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу щодо відсутності факту настання реальних правових наслідків за господарськими операціями згідно договору підряду № 27-10/11 від 25 жовтня 2011 року, укладеного між генпідрядником Корпорацією «Укртрансжилбуд» та субпідрядником Приватним підприємством «Симетрія» щодо виконання останнім робіт по об'єктах генпідрядника.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 жовтня 2011 року між позивачем, як генпідрядником та приватним підприємством «Симетрія», як субпідрядником укладено договір підряду № 27-10/11, згідно якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання підрядних робіт по об'єктах генпідрядника.
Вказані роботи проводилися на замовлення Управління капітального будівництва в Чернівецькій області (договір про закупівлю за державні кошти від 9 вересня 2011 року) та Служби автомобільних доріг в Тернопільській області (договір № 65к від 14 листопада 2011 року) за рахунок бюджетних коштів.
Реальність здійснен