ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №806/190/16
адміністративне провадження №К/9901/19535/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий коровай»
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у складі суддів Майора Г.І., Бучик А.Ю., Шевчук С.М.
у справі № 806/190/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий коровай»
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий коровай» (далі Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, з мотивів безпідставності його прийняття.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 11 березня 2016 року позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 461 585,09 грн, в тому числі за основним платежем 974 390,06 грн та за штрафними санкціями 487 195,03 грн. Приймаючи рішення суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про заниження позивачем доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування за рахунок не включення у 2014 році до складу інших доходів вартості послуг згідно договору про відступлення права вимоги № 110214/3-ПБ від 11 квітня 2014 року, раніше отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс-К» в сумі 2 826 269,44 грн.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 травня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 1 286 304,76 грн, за штрафними санкціями - 643 170,88 грн. Приймаючи рішення, суд виходив з того, що на момент укладення спірних договорів директора підприємств дійсно були керівниками, в них були наявні повноваження на підписання договорів. Договори укладено відповідно до вимог діючого законодавства, наявні усі обов'язкові реквізити, враховуючи презумпцію правомірності правочину, відсутні підстави для висновку про їх невідповідність вимогам закону.
У червні 2016 року позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на невірну оцінку фактичних обставин справи та, відповідно, невірне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Судами встановлено, що у період з 17 грудня 2015 року по 11 січня 2016 року податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт № 195/06-25-22/38373620 від 16 січня 2016 року.
Актом перевірки серед іншого встановлено порушення позивачем підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2, пункту 138.8, пунктом 138.10 статті 138, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 1 483 119,00 грн.
За результатами розгляду акта перевірки, 2 лютого 2016 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2 224 679,00 грн, у тому числі: 1 483 119,00 грн - основний платіж та 741 560,00 грн - штрафна (фінансова) санкція.
За результатами розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, позивачу відмовлено у задоволенні вимог в частині