ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №816/4410/15
адміністративне провадження №К/9901/25141/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 (головуючий суддя: Канигіна Т.С.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя: Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С., Дюкарєва С.В.)
у справі № 816/4410/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому з врахуванням збільшення позовних вимог просив, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 25.08.2015 № 353-23/8; зобов'язати ОДПІ внести зміни до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_2 шляхом виключення інформації про податковий борг на суму 141461,00 грн. та інформації про нарахування на цей борг пені.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 25.08.2015 № 353-23/8 про наявність податкового боргу станом на 24.08.2015 на суму 141461,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: абз. 4 пункту 56.18 ст. 56, пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі -ПК України) та ст..9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову повністю. За доводами касаційної скарги суди попередніх інстанцій не врахували правомірність направленої позивачу податкової вимоги з огляду на наявність у нього податкового боргу.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.
У відповідності до норм частини 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для надсилання позивачу податкової вимоги від 25.08.2015 № 353-23/8 про наявність податкового боргу станом на 24.08.2015 у сумі 141461,00 грн., стали обставини наявності у позивача узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ), збільшених за податковими повідомленнями-рішеннями від 07.10.2014 № 0050921701/11725 та № 0050941701/11726.
Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового спору у справі № 816/4861/14. За наслідками розгляду якого постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 до Кременчуцької ОДПІ про скасування цих податкових повідомлень-рішень.
02.04.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування податкового компромісу за податковими зобов'язаннями, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 07.10.2014 № 0050921701/11725 та № 0050941701/11726 та сплатив 5% донарахованого основного платежу в сумі 5576,84 грн. За наслідками розгляду цієї заяви відповідачем прийнято рішення від 14.04.2015 № 4235/к/16-03 «Про непогодження застосування податкового компромісу». Це рішення було оскаржене до суду. За наслідками розгляду цього спору постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 у справі № 816/1347/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015, позов ФОП до Кременчуцької ОДПІ задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення від 14.04.2015 № 4235/к/16-03 «Про непогодження застосування податкового компромісу» та зобов'язано відповідача повторно розглянути подану ФОП ОСОБА_2 заяву про застосування податкового компромісу в порядку, передбаченому підрозділом 9-2 розділу ХХ ПК України.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 57.3 ст. 57 цього Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання