ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №2а-2398/11/0970
адміністративне провадження №К/9901/26013/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року у складі судді Остап'юк С.В.,
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у складі суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сеника Р.П.,
у справі № 2а-2398/11/0970
за позовом Приватного підприємства "Перламутр"
до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У С Т А Н О В И В :
22 липня 2011 року Приватне підприємство «Перламутр» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 15 липня 2011 року за №0000822301, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 621 515 гривень, в тому числі штрафні санкції в сумі 207172 гривень та №0000812301, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 497 211 гривень, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, ухвала суду апеляційної інстанції, яка є предметом цього касаційного перегляду прийнята в порядку нового розгляду відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України.
07 жовтня 2011 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, повністю задоволений позов Підприємства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 15 липня 2011 року №0000812301 про визначення зобов'язань зі сплати податку на додану вартість в розмірі 497 211 гривень та №0000822301 про визначення зобов'язань з сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 621 515 гривень, з мотивів правомірності формування витрат (валових витрат), податкового кредиту та помилкових висновків податкового органу щодо порушення позивачам вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та висновку про нікчемність угод укладених з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Фарексвей» та «Техстайл», внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.
07 жовтня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки, доводить, що суд апеляційної інстанції здійснюючи перегляд справи в процесі нового розгляду, виконуючи вказівки Вищого адміністративного суду України щодо дослідження договорів та всіх первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, зобов'язав відновити втрачені документи, не зважаючи на законодавчу норму, яка покладає на платника податків такий обов'язок.
11 жовтня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 2а-2398/11/0970 з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
07 листопада 2016 року Підприємством надане заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
08 листопада 2016 року справа №2а-2398/11/0970 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
20 лютого 2018 року справа №2а-2398/11/0970 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/26013/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 23799460, перебуває на податковому обліку з 10 вересня 1996 року, є платником податку на додану вартість з 12 січня 2004 року.
Податковим органом у червні 2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарексвей», Товариством з обмеженою відповідальністю «Техстайл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоджа» за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, результати якої викладені в акті перевірки від 29 червня 2011 року №5100/23-1/23799460 (далі - акт перевірки).
Висновками акта перевірки не підтверджено наявність поставок позивачу товарів (послуг) від Товариств з обмеженою відповідальністю «Фарексвей», «Фоджа», «Техстайл»у у період з 01 липня 2009 року до 31 грудня 2009 року, чим обґрунтовано висновок про те, що правочини між позивачем та підприємствами постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже такі правовідносини є нікчемними, відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України.
Визновками акта перевірки податковим органом визначено порушення позивачем пункту 1.19, 1.21 статті 1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 547676, 33 гривень, а також порушення пункту 1.4 статті 1, підпунктів «а», «б», «в» пункту 6.4 статті 6, підпунктів «а», «в» пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого визначено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 438141 гривень.
15 липня 2011 року керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки за порушення вищеозначених норм. Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені положенні пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №0000822301 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 414343 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 207172 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0000812301 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 331474 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 165737 грн.
Судами попередніх інстанцій здійснений буквальний та системний аналіз норм покладених податковим органом в основу збільшення податку на прибуток, податку на додану вартість, наведене визначення первинного документа, господарської операції в розумінні статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що в сукупності зумовило висновок про те, що будь-які документи (у тому числі дог