ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №804/2059/18
адміністративне провадження №К/9901/2954/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у складі судді Рябчук О.С.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 18 року у складі суддів Сафронової С.В., Мельника В.В., Чепурнова Д.В.
у справі № 804/2059/18
за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
15 березня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні, зобов'язати відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні.
21 травня 2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем надано відповіді, які за своєю правовою природою є рішеннями суб'єкта владних повноважень. Таким чином, позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права, оскільки податкові органи в спірних правовідносинах реалізували свої владні управлінські функції шляхом винесення рішень.
24 січня 2019 року позивач подав касаційну скаргу, в якій підприємство, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, направити справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Позивачем подані до податкового органу уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість:
- № 9160687495 від 29 липня 2015 року за червень 2015 року;
- № 9161489073 від 30 липня 2015 року за січень 2015 року;
- № 9162239688 від 31 липня 2015 року за березень 2015 року;
- № 9162519553 від 31 липня 2015 року за квітень 2015 року;
- № 9162633972 від 31 липня 2015 року за травень 2015 року;
- № 9180838886 від 31 серпня 2015 року за березень 2015 року;
- № 9180840582 від 31 серпня 2015 року за квітень 2015 року;
- № 9201414484 від 30 вересня 2015 року за листопад 2014 року;
- № 29222867156 від 30 жовтня 2015 року за грудень 2014 року;
- № 9265026002 від 30 грудня 2015 року за січень 2015 року;
- № 9265027139 від 30 грудня 2015 року за лютий 2015 року;
- № 29263917147 від 29 грудня 2015 року за березень 2015 року;
- № 926397952 від 29 грудня 2015 року за квітень 2015 року;
- № 29265028577 від 30 грудня 2015 року за травень 2015 року на загальну суму від'ємного значення 95 535 812,00 грн.
В зв'язку з невідображенням вказаної суми від'ємного значення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість підприємство звернулось до контролюючого органу за роз'ясненням.
4 грудня 2017 року Товариство звернулось до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України з заявами про приведення у відповідність до норм діючого в Україні законодавства показника підприємства «значення суми податку, на яку платник має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» шляхом збільшення на 95 535 812,00 грн. суми податку на додану вартість, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та перевірити стан роботи та здійснити контроль дотримання вимог законодавства.
В листі № 3680/6/99-99-12-03-01-15 від 5 лютого 2017 року Державною фіскальною службою України зазначено, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України після «обнулювання» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників податкової звітності платника.
В листі № 64621/10/28-10-46-15 від 13 грудня 2017 року Офіс великих платників податку Державної фіскальної служби України повідомив позивача, що станом на поточну дату діючими нормами Податкового кодексу України не передбачено перенесення даних уточнюючих розрахунків, в частині збільшення сум від'ємного значення, до системи електронного адміністрування ПДВ.
Відповідно до частини першої