ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №806/1770/16
адміністративне провадження №К/9901/41642/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у складі судді Романченка Є.Ю.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у складі суддів Котік Т.С., Жизневської А.В., Охрімчук І.Г.
у справі № 806/1770/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Головинський Граніт»
до Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у частині,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Головинський Граніт» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2016 року №0017221300 у частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 92 676 грн 24 коп., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 91 096 грн 18 коп. і суми пені - 1 580 грн 06 коп., з мотивів безпідставності його прийняття у цій частині.
14 листопада 2016 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 13 червня 2016 року №0017221300 у частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 91 096 грн 18 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з часткової протиправності спірного податкового повідомлення-рішення оскільки на дату його прийняття відповідач порушив строк давності, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.
20 лютого 2017 року податковим органом до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Скаржник зауважує, що розрахунок грошового зобов'язання здійснено за період, який визначено ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 05 квітня 2016 року у кримінальному провадженні № 320160600000000.
21 лютого 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 21 березня 2017 року (суддя - Нечитайло О. М.)
27 березня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу за наслідками усунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 806/1770/16.
18 травня 2017 року справа № 806/1770/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справу № 806/1770/16 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного суду України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у квітні-травні 2016 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства, зокрема, при нарахуванні, утриманні та сплаті до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 19 травня 2016 року № 1/06-30-07-22 (далі - акт перевірки).
13 червня 2016 року заступником начальника податкового органу на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0017221300 за порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, та відповідно до пункту 126.1 статті 126, підпункту 127.1 статті 127, статті 129 Податкового кодексу України Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, пені в загальному розмірі 739 004 грн 46 коп., у тому числі сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями - 609 450 грн 69 коп., сума пені - 129 553 грн 77 коп.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що штрафні (фінансові) санкції в оскаржуваній частині визначено податковим повідомленням-рішенням у зв'язку з у зв'язку несвоєчасним перерахуванням Товариством до бюджету податку на доходи фізичних осіб у січні - квітні 2013 року.
Касаці