ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №809/3325/13-a
адміністративне провадження №К/9901/27333/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у складі судді Остап'юк С.В.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року у складі суддів Левицької Н.Г., Обрізка І.М., Сапіги В.П.
у справі № 809/3325/13-а
за позовом Приватного підприємства «Галнафтогазмонтаж»
до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2013 року Приватне підприємство «Галнафтогазмонтаж» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції м. Івано-Франківська (після реорганізації Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість з мотивів безпідставності їх прийняття та визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки.
14 квітня 2014 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення № 0000012203 та №0000052203.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат суми обчислених з вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей податковий кредит та валові витрати по операціях придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Київспецпромторг» в листопаді 2009 року на загальну суму 436 824 гривень, в тому числі податок на додану вартість 72 804 гривні, у грудні 2012 року на загальну суму 211 350 гривень, в тому числі податок на додану вартість 35225 гривень.
У березні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на неповне дослідження всіх обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач стверджує, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу, позивач наполягає на обґрунтованості рішень судів першої та апеляційної інстанцій та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що в період з 24 грудня 2012 року до 29 грудня 2012 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податку на додану вартість, що підтверджує податковий кредит та податку на прибуток, що підтверджує витрати по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірівногова компанія «Астрая», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертжитлобуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтея-Консалтінг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Арта Трейд Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпромторг ТПК», Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегарон-Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Київспецпромторг» за період з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2010 року.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем 29 грудня 2012 року складено акт № 14406/22-3/32604960, висновками якого встановлено порушення позивачем:
- підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 135 037 гривень,
- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 108 029 гривень.
Вказані висновки відповідача про допущення позивачем зазначених порушень ґрунтуються на тому, що позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, а саме відображений за період з 1 січня 2009 року до 1 грудня 2012 року податковий кредит та валові витрати по операціях придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Київспецпромторг» в листопаді 2009 року на загальну суму 436 824 гривень, в тому числі податок на додану вартість 72 804 гривні, у грудні 2012 року на загальну суму 211 350 гривень, в тому числі податок на додану вартість 35 2