ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №806/130/17
адміністративне провадження №К/9901/31816/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС в Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у складі судді Попової О.Г.
та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року у складі суддів Мацького Є.М., Капустинського М.М., Шидловського В.Б.
у справі № 806/130/17
за позовом Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
до Головного управління ДФС в Житомирській області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Філія «Коростишівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2017 року Дочірнє підприємство «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС в Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило (з урахуванням зменшення позовних вимог) визнати протиправним та скасувати в частині податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, та військового збору з мотивів безпідставності їх прийняття.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 19 квітня 2017 року позов задовольнив частково, податкове повідомлення-рішення № 0023071305 від 15 листопада 2016 року скасував в частині нарахованого податкового зобов'язання в розмірі 320,76 грн. та застосованої штрафної санкції в розмірі 160,38 грн. При прийнятті рішення суд виходив з того, що штрафні санкції застосовані за порушення, що не були визнані позивачем, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 серпня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою позов задоволено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що із частини оскаржуваного податкового повідомлення-рішення можливо виокремити ще частину, яку суд вважав неправомірною.
У вересні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якої посилаючись на невірну оцінку фактичних обставин справи та, відповідно, невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій частково не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 30 червня 2016 року та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період діяльності з 1 січня 2011 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт № 69/06-30-14-01/26192907 від 1 листопада 2016 року (далі - акт перевірки).
Згідно розділу 4 акта перевірки встановлені порушення:
- підпункту 44.1 статті 44, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1, пункту 187.7 статті 185, пункту 187.7 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 13 845 грн., в тому числі: вересень 2013 року - 10 214 грн., грудень 2015 року - 3 631 грн.;
- підпункту 2.11, 3.1, 3.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», щодо проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 6 131,71 грн.;
- підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утриманого із доходу найманих працівників у періоді з 1 січня 2013 року по 30 червня 2016 року;
- підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України. Перевіркою визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на суму 919,76 грн.;
- підпункту 1.3, підпункту 1.4 підпункту 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору, утриманого з доходу найманих працівників у періоді з 3 серпня 2014 року по 30 червня 2016 року;
- підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України. Визначено суму податкових зобов1язань з військового збору на суму 66,98 грн.
- пункту 46.1 статті 46, підпункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, підпункту 3.2, підпункту 3.3, підпункту 3.4, підпункту 3.5 пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7, частини 2 статті 9, пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» донараховано суму єдиного внеску, до заробітної плати, що була меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць. В результаті чого недоутримано ЄСВ за ставкою 38,52% в сумі 215,54 грн.
За результатами проведеної перевірки та на підставі акта перевірки податковим органом винесено:
- податкове повідомлення-рішення № 0023071305 від 15 листопада 2016 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 100 392 грн. 24 коп., а саме: 919,79 грн. за податковим зобов'язанням; 89 090,76 грн. за штрафними (фінансовими) с