ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №809/4095/14
адміністративне провадження №К/9901/25401/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у складі судді Скільського І.І.
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у складі суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., Судової - Хомюк Н.М.,
у справі № 809/4095/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілвуд"
до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
08 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілвуд" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 28 листопада 2014 року № 0005491500, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 426 705 грн, №0005481500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у сумі 8325 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 4163 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
03 лютого 2015 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов Товариства задоволений повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 28 листопада 2014 року №0005491500 та №0005481500. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 435030,00 грн.
30 березня 2016 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду скасовано частково постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, а саме, в частині про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2014 року № 0005481500 і про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 435030 грн, і в цій частині прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу № 0005481500 від 28 листопада 2014 року та про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 435 030 грн. У решті частини постанову суду першої інстанції залишено без змін.
02 липня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції повністю та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити повністю.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
04 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа №809/4095/14 з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
15 серпня 2016 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач вказує на некоректність доводів відповідача, доводить, що судами попередніх інстанцій правильно та повною мірою встановлені обставини справи та застосовані норми податкового законодавства, вказує на відсутність податкового правопорушення покладеного податковим органом в основу відмови у надані бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2014 року у розмірі 426705 грн, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
09 серпня 2016 року справа №809/4095/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
19 лютого 2018 року справа №809/4095/14 разом із матеріалами касаційного провадження №К/9901/25401/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.