ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 березня 2019 року
справа №0670/11680/11
адміністративне провадження №К/9901/26549/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у складі судді Шимоновича Р.М.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у складі суддів Капустинського М.М., Мацького Є.М., Шидловського В.Б.
у справі № 0670/11680/11
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач у справі) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції (після реорганізації Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, нарахування штрафних санкцій.
31 липня 2012 року Житомирський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року, вимоги позивача задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року № 0008271740 та № 0008251740. Відмовляючи в позові в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008261740, суд виходив з того, що позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, перевищила у 2 кварталі 2010 року законодавчо встановлений граничний обсяг виручки від здійснення господарської діяльності.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2015 року рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 жовтня 2011 року № 0008271740 та № 0008251740 залишено без змін. В частини вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року № 0008261740 справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано суті порушення, на підставі яких документів податковим органом встановлено факт заниження позивачкою показників валових витрат та валового доходу за 2010 рік, виходячи з яких показників обраховувався податковим органом чистий прибуток, з якого визначено оспорюваних донарахований податок з доходів фізичних осіб. Судами не встановлено дійсного розміру валового доходу, валових витрат та чистого прибутку, з якого визначається податок з доходів фізичних осіб за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, в якому позивач перебувала на загальній системі оподаткування.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року № 0008261740. При розгляді справи суд дійшов висновку, що висновки акта перевірки про завищення позивачем валових витрат за 2010 рік та заниження оподаткованого доходу, є необґрунтованими та сформовані на припущеннях перевіряючих, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року № 0008261740 є протиправним.
У жовтні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на неповне з'ясування обставин, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 7 липня 2009 року по 30 червня 2010 року перебувала на спрощеній системі оподаткування, а у період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року - на загальній системі оподаткування. При цьому позивач була платником податку на додану вартість, про що отримала свідоцтво платника податку на додану вартість від 1 серпня 2009 року № 100234957.
У період з 16 серпня 2011 року по 6 вересня 2011 року посадовими особами податкового органу здійснено виїзну документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 7 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 13 вересня 2011 року №230/17/3034116026.
Висновками акта перевірки зафіксовано порушення вимог:
- пункту 1.2, пункту 2.2, пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме - платником не оприбутковано готівку в сумі 7 200,00 грн.;
- підпункту «а» пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», статті 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 16 595,53 грн.;
- підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження платником податку на додану вартість в сумі 44 389,81 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом 24 жовтня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема податкове повідомлення-рішення № 0008261740, яким за порушення підпункту «а» пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», статті 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем подат