У Х В А Л А
25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 587/2135/16-ц
Провадження № 14-74 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Спільного агрохімічного підприємства «Родючисть» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі також - позивач) до ОСОБА_3, державного реєстратора виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області Глушак Марії Василівни (далі також - державний реєстратор), Фермерського господарства (далі також - ФГ) «Натон» про визнання договору недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав
за касаційною скаргою ФГ «Натон» назаочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 27 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 18 квітня 2018 рокуі
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,6563 га, кадастровий номер НОМЕР_1 (далі - земельна ділянка), укладений ФГ «Натон» із ОСОБА_3 29 грудня 2015 року (далі - договіроренди);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31180805 від 1 вересня 2016 року, про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ФГ «Натон» (далі - оскаржене рішення).
Позов мотивував такими обставинами :
- 19 квітня 2007 року ОСОБА_3 уклала з позивачем строком на 10 років договір оренди, який зареєстрований у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 24 жовтня 2007 року і є чинним;
- з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 69962918 позивач дізнався, що державний реєстратор прийняв оскаржене рішення, згідно з яким зареєстрував право оренди земельної ділянки за ФГ «Натон» на підставі договору оренди;
- договір оренди є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди земельної ділянки;
- оскаржене рішення зумовило існування подвійної реєстрації права оренди на земельну ділянку та суттєве порушення прав позивача, який має чинний договір про користування земельною ділянкою.
27 грудня 2017 року Сумський районний суд Сумської області ухвалив заочне рішення, яким позов задовольнив частково: визнав недійсними договір оренди; у задоволенні вимоги про скасування оскарженого рішення відмовив за безпідставністю.
Мотивував заочне рішення тим, що договір оренди є недійсним, оскільки укладений ФГ «Натон» із ОСОБА_3 до закінчення строку дії іншого договору оренди, укладеного позивачем із ОСОБА_3 19 квітня 2007 року.
Суд першої інстанції вважав, що його рішення про визнання недійсним договору оренди є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію договору оренди. На підставі такого рішення, що набрало законної сили, державний реєстратор зобов'язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію прав; у разі відмови у скасуванні заінтересовані особи не позбавлені права звернутися до суду з вимогами, зокрема, про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.
18 квітня 2018 року Апеляційний суд Сумської області прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Вказав, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що, здійснюючи державну реєстрацію договору оренди, державний реєстратор перевірив відсутність державної реєстрації інших договорів щодо земельної ділянки в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції.
3 травня 2018 року ФГ «Натон» подало касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення у частині задоволення позову та закрити провадження у справі.
Скаржиться на порушення судами норм процесуального права.
Вважає, що суди не оцінили доводи ФГ «Натон» про відсутність предмета спору, оскільки договір оренди припинив дію, про що 9 листопада 2017 року внесений відповідний запис до державного реєстру. Звертає увагу на те, що законодавство не передбачає визнання недійсним договору, дія якого припинена (правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 4 жовтня 2017 року у справі № 3-1071гс17).
Вказує, що оскарження дій державного реєстратора належить до компетенції адміністративних судів, оскільки державний реєстратор є суб'єктом владних повноважень. Стверджує, що вимога про скасування оскарженого рішення є осно