У Х В А Л А
25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 752/16797/14-ц
Провадження № 14-80 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва (далі також - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі також - страховик), ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) «Легке Авто», про відшкодування шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року та
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- стягнути зі страховика на користь позивача страхове відшкодування в сумі 50 000 грн (у межах ліміту відповідальності страховика);
- стягнути з ОСОБА_3 - 58 435 грн.
Позов мотивував такими обставинами :
- 29 березня 2014 року на 38-ому кілометрі автомобільної дороги Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль), що належить на праві власності позивачу і яким кермував ОСОБА_4, та автомобіля «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3;
- внаслідок ДТП автомобіль був пошкоджений;
- цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідно до полісу серії АС № 63449859, який був чинним на момент ДТП;
- 5 червня 2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області прийняв постанову, якою визнав ОСОБА_3 винним у спричиненні ДТП;
- відповідно до звіту № 4088/07/14 про оцінку автомобіля від 22 липня 2014 року розмір майнової шкоди, завданої позивачеві в результаті пошкодження автомобіля, складає 83 265,20 грн, за складання звіту позивач сплатив 800 грн, а тому загальна сума заподіяної йому майнової шкоди становить 84 065 грн;
- 3 вересня 2014 року позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши всі необхідні документи, але страховик виплату не здійснив;
- на підставі нового звіту № 4088/07/14-2 про оцінку автомобіля від 14 травня 2015 року майнова шкода, завдана позивачу в результаті пошкодження автомобіля, складає 107 635 грн;
- з урахуванням витрат, понесених на складання цього звіту, страховик відповідає перед позивачем у межах ліміту відповідальності (на суму 50 000 грн), а ОСОБА_3 - на суму 58 435 грн.
13 грудня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив рішення, яке 18 травня 2017 рокуухвалою залишив без змін Апеляційний суд міста Києва: позов задовольнив частково; стягнув зі страховика на користь позивача 33 932,60 грн як відшкодування завданої майнової шкоди; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Суди мотивували їхні рішення тим, що у ДТП є вина обох водіїв, і цю обставину встановив 19 листопада 2014 року Господарський суд міста Києва у рішенні в справі № 910/20151/14 (далі - рішення господарського суду).
Суди встановили, що на момент ДТП автомобіль перебував у користуванні ТзОВ «Легке Авто» на підставі договору про надання послуг від 1 січня 2014 року, укладеного позивачем з ТзОВ «Легке Авто».
Визначаючи розмір матеріальних збитків, завданих позивачу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, взяв за основу звіт № 4088/07/14 від 22 липня 2014 року в частині визначення ринкової вартості автомобіля до ДТП (83 265,20 грн) і звіт № 00149742 від 10 вересня 2014 року, на підставі якого визначена вартість автомобіля після ДТП (16 200 грн), оскільки обидва звіти складені в ході огляду автомобіля одним і тим самим суб'єктом оціночної діяльності. Суди вказали, що звіт № 4088/07/14-2 про оцінку автомобіля від 14 травня 2015 року не може бути прийнятий до уваги, оскільки він був складений без огляду автомобіля.
З огляду на те, що визначена судами сума відшкодування не перевищувала межі ліміту відповідальності страховика, суди вважали, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача решти суми збитків із ОСОБА_3, враховуючи ступінь його вини.
У червні 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу.
Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким позовні вимоги про стягнення майнових збитків зі страховика задовольнити частково з огляду на встановлений ступінь вини обох учасників ДТП, а в іншій частині позовних вимог - відмовити. Крім того, просить у мотивувальній частині нового рішення вказати, що факт передання автомобіля позивача у користування ТзОВ «Легке Авто» у суді доведений не був.
Скаржиться на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.
Вважає, що ця справа у частині вимог позивача до страховика не може розглядатися за правилами цивільного судочинства, а має розглядатися за правилами судо