У Х В А Л А
25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 727/5743/15-ц
Провадження № 14-78 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (далі також - позивач) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач) про стягнення надміру виплачених коштів
за касаційною скаргою позивача на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року та
в с т а н о в и л а:
20 липня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 2 083,49 грн надмірно виплачених як житлова субсидія коштів.
Позов мотивував такими обставинами :
- упродовж 2006-2008 років ОСОБА_4 отримував субсидію на часткове відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (далі - субсидія), що надавались у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 (далі - квартира);
- ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер;
- спадкоємицею ОСОБА_4 є відповідач;
- з серпня 2010 року субсидію отримувала відповідач;
- у вересні 2014 року проведена перевірка повноти та достовірності поданої для призначення субсидії інформації та виявлена розбіжність у деклараціях про доходи, які подавали ОСОБА_4 та відповідач, а також недостовірність поданої ними інформації, оскільки останні мали у власності й інше житлове приміщення - квартиру у АДРЕСА_1, власником якої з 2 лютого 1999 року була відповідач та яку вона відчужила лише у жовтні 2010 року;
- всього ОСОБА_4 та відповідачу відшкодована субсидія у розмірі 2 853,49 грн, з яких відповідач добровільно повернула лише 770 грн.
6 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.
Вказав на доведеність призначення субсидії на підставі недостовірних відомостей про майновий стан, а саме: неповідомлення про наявність у відповідача на праві власності іншого житлового приміщення. Вважав, що оскільки відповідач відмовилася повертати частину надмірно виплачених коштів у добровільному порядку, то позов є підставним.
9 вересня 2016 року Апеляційний суд Чернівецької області ухвалив рішення, яким рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову про стягнення надмірно виплачених коштів за період з 2006 по 2009 рік відмовив; закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення надмірно виплачених коштів за 2010 рік.
Висновок про відмову у задоволенні позову апеляційний суд мотивував тим, що позивач пропустив шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до відповідача як спадкоємця на підставі частини четвертої статті 1281 Цивільного кодексу України. Апеляційний суд вважав, що позивач дізнався про смерть ОСОБА_4 1 жовтня 2009 року.
Апеляційний суд вказав, що вимоги про стягнення надмірно виплачених коштів за 2010 рік не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки цей спір виник у сторін з приводу здійснення позивачем делегованих йому законом владних повноважень щодо контролю за розподілом бюджетних коштів.
24 вересня 2016 року позивач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржиться на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.
Вважає помилковим рішення апеляційного суду про закриття провадження у справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції в частині вимог про стягнення надмірно виплачених коштів за 2010 рік. Звертає увагу на те, що 15 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Чернівці постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження за адміністративним позовом позивача до відповідача про стягнення надмірно виплачених коштів як субсидії.
Вказує, що субсидія призначена не персонально померлому чоловіку відповідача, а й членам його сім'ї, до яких входила і відповідач. Вважає неправильним висновок апеляційного суду про необхідність відліку строку пред'явлення вимоги до відповідача з моменту смерті її чоловіка. Зазначає, що право на звернення до суду позивач може реалізувати протя