Постанова
іменем України
5 березня 2019 року
м. Київ
справа № 688/1739/16-к
провадження № 51- 5772 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,
прокурора Руденко О.П.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Катернюк О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та захисника Катернюк О.І. на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015240270001345, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Енергодар Запорізької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням упродовж дворічного іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 1 грудня 2015 року близько 8 години, керуючи автомобілем марки «Renault Trafik», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить його батькові - ОСОБА_3, рухаючись зі сторони м. Шепетівка у напрямку м. Хмельницький на відрізку автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів 264 км + 750 м, неподалік с. Жилинці Шепетівського району Хмельницької області, в порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 «б», 10.1, 11.1, 11.3, 12.1, 12.3 та вимог дорожнього знаку 1.13 (з табличкою 7.12 «зона дії 600 м») Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної для руху швидкості та не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій «Daewoo Lanos» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я, а пасажир ОСОБА_5 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі засуджений та захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважають, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведений неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, судове рішення ґрунтується на матеріалах та доказах, достовірність яких викликає сумнів. Вказують, що огляд місця події від 1 грудня 2015 року та схема до нього не відповідають вимогам ст. 237 КПК та інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зазначають, що під час складання протоколу огляду місця події та схеми місця ДТП, в якості понятого було залучено дядька потерпілого ОСОБА_6, що суперечить положенням ст. 223 КПК. Вказують, що в порушення інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735), не був проведений медичний огляд потерпілого ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння, а транспортний засіб «Daewoo Lanos» не був наданий для огляду спеціалісту -автотехніку. Крім того, зазначають, що під час досудового розслідування не було проведено слідчого експерименту. Також вказують, що під час складання обвинувального акта, всупереч вимогам ст. 291 КПК, органом досудового розслідування не сформульовано обвинувачення, висунуте ОСОБА_1, яке вважали встановленим.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Руденко О.П. вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1 та захисника Катернюк О.І., які підтримали свою касаційну скаргу та просили її задовольнити, прокурораРуденко О.П., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений та захисник вказують на неповноту судового розгляду та не погоджуються із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Натомість зазначені засудженим та захисником доводи були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який проаналізував усі доводи апеляційної скарги, навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_1
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на підставі об'єктивно з'ясованих обставин та підтверджений доказами, які досліджено та оцінено за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК.
Цей висновок підтверджується показаннями ОСОБА_1, який визнавав факт виїзду ним на зустрічну смугу руху та зіткн