Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 203/3636/15-к
провадження № 51-7243км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Міщенко Т. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2018 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2015 року, якою накладено арешт на майно.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини:
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2015 року за результатами розгляду клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області про арешт майна, заявленого у рамках кримінального провадження №12013042020000317, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276, ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), накладено арешт на предмети, вилучені відповідно до протоколу обшуку від 11 червня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі на книгу сірого кольору 1902 року, із забороною їх відчуження.
При цьому судом зазначено, що згідно протоколу обшуку від 11 червня 2015 року за місцем мешкання (перебування) ОСОБА_2, були вилучені предмети, які можуть мати значення для розкриття кримінального правопорушення та відшкодування завданих правопорушенням збитків, у зв'язку з чим для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування зазначеного факту, з метою забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна є необхідність накласти арешт на вилучені предмети, що може мати значення для з'ясування обставин кримінального провадження №12013042020000317.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2015 року повернуто особі, яка її подала.
При цьому судом зазначено, що оскільки ОСОБА_1 не має процесуального статусу в цьому кримінальному провадженні, його апеляційну скаргу належить вважати такою, що подана особою, яка не має права її подавати, що тягне повернення даної апеляційної скарги.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування доводів зазначає, що рішенням місцевого суду було арештовано майно власником якого він є, а тому вказане рішення безпосередньо стосується його прав, свобод та інтересів.
Зазначає, якщо судове рішення стосується прав, свобод та інтересів «інших осіб», відсутніх у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), це не перешкоджає цим особам у доступі до правосуддя і звернення до суду вищої інстанції, згідно з положеннями ч. 2 ст. 24 КПК України.
При цьому посилається на постанову ВСУ від 06 березня 2018 року в справі 308/10607/16-к та постанову від 03 березня 2016 року справа № 5-347ск15.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечив проти касаційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
У відповідності з ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального проваджен