Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
судова справа №344/1731/18
провадження №51-9619км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С., С.,
суддів Білик Н. В., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Вергізової Л. А.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090010000407, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого там само, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Івано-Франківського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання про стягнення судових витрат і питання про долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи зі слів
ОСОБА_2 обізнаним про те, що останній за місцем свого проживання зберігає гроші, 01 червня 2017 року близько 04:00 проник до квартири № 20 на вул. П. Орлика, 5 у м. Івано-Франківську, звідки таємно викрав належні ОСОБА_2 гроші в сумі 1900 польських злотих, які згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 01 червня 2017 року становлять 13 447,78 грн та 2800 дол. США, які згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 01 червня
2017 року становлять 73 668,94 грн, чимзаподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 87 116,72 грн.
Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 01 серпня 2018 року вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій та доведеності винуватості засудженого, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість, а також на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів прокурора зводиться до того, що він не погоджується із судовим рішенням апеляційного суду про залишення апеляційної скарги сторони обвинувачення без задоволення і вважає, що цей суд не здійснив належної перевірки доводів цієї скарги та всупереч вимогам ст. 370, частин 1, 2
ст. 419 КПК України не навів належних обґрунтувань достатності обраного
ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 цього Кодексу, залишивши поза увагою порушення приписів статей 50, 65 КК України, що призвело до м'якості покарання.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить постановлені судові рішення у кримінальному провадженні залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор, висловивши доводи на підтримання касаційної скарги, просила ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, Верховний Суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а тому доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (Крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, колегія суддів не перевіряє, оскільки зазначене в касаційній скарзі не оспорюється, як не оспорюється і кваліфікація дій за ч. 3 ст. 185 КК України.
Доводи прокурора, викладені в касаційній скарзі, про те, що місцевий суд при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не врахував ступеня тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Згідно зі ст. 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Реалізація такої мети є одним з аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.
Потерпілий, обираючи спосіб захисту своїх прав на власний розсуд, на підставах та у порядку, передбачених законом