Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 757/1021/14-ц
провадження № 61-33515св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
відповідачі: ОСОБА_4, Державна реєстраційна служба України,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року у складі головуючого-судді Литвинової І. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2018 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення.
Позов мотивовано тим, що 26 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно з яким останньому надано кредит у розмірі 149 600 дол. США з кінцевим терміном повернення кредиту до 26 жовтня 2008 року або достроково зі сплатою 12,90 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором, в цей же день між банком та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, згідно з яким останній передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.
08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» передало право вимоги за кредитами, в тому числі і відносно позичальника ОСОБА_4, Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), про що було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов договору про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2007 року утворилась заборгованість, яка станом на 26 червня2013 року становить 226 527,05 дол. США.
Ураховуючи викладене, ПАТ «Дельта Банк» просило: в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2007 року у сумі 226 527,05 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Дельта Банк» на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4; зобов'язати Державну реєстраційну службу України здійснити державну реєстрацію права власності на вказану квартиру; припинити право власності ОСОБА_4 та право користування усіх інших мешканців, які проживають та зареєстровані у вказані квартирі; виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та усіх інших мешканців, які проживають та зареєстровані за вказаною адресою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що задоволення вимог шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», є способом позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказаний спір у такий спосіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ «Дельта Банк» просило скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що положеннями статей 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, якщо таке передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Інші учасники справи не скористався своїм правом та не подавали до суду відзивів на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установили, що 26 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 149 600 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі у строк до 26 жовтня 2028 року або достроково, зі сплатою 12,90 % річних за користування кредитом.
Для забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту, 26 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_4 передав в іпотеку нерухоме майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» передало право вимоги за кредитами, в тому числі і відносно позичальника ОСОБА_4, ПАТ «Дельта Банк», про що було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов договору про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2007 року утворилась заборгованість, яка станом на 26 червня 2013 року, становить 226 527,05 доларів США.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.
Відповідно до п.4.2 цього договору звернення стягнення здійснюється на під