ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2019 року
Київ
справа №815/6234/16
адміністративне провадження №К/9901/38059/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року (суддя Харченко Ю.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (головуючий суддя Бойко А.В., судді Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2016 року №44610-13, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік в розмірі 9808,55грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч норм Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належна йому нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктом незавершеного будівництва, дані про площу котрого відсутні, а тому застосована контролюючим органом база оподаткування для визначення у спірному податковому повідомленні-рішенні розміру податку не є обґрунтованою.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про від 28 жовтня 2016 року №44610-13.
Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що застосування контролюючим органом положень статті 266 ПК України з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, а тому обов'язок його сплати в 2015 році у позивача відсутній.
Крім того суд першої інстанції зазначив й про те, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та обґрунтованості розміру нарахованого позивачеві зобов'язання.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі вказував на законність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та зазначав, що станом на момент його прийняття стаття 266 ПК України була чинною й на виконання цієї норми рішенням Ізмаїльської міської ради встановлено ставку податку на об'єкти житлової нерухомості, а тому позивач - фізична особа, яка є власником такої нерухомості, зобов'язана сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2015 році.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому, справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15 серпня 2016 року №65854526 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/1 об'єкту нерухомого майна - «незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому в зазначеній інформаційній довідці відсутні відомості щодо площі вказаного об'єкта нерухомого майна.
28 жовтня 2016 року Інспекцією згідно з п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення №44610-13 щодо визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік в розмірі 9808,55 грн.
Водночас слід зазначити, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб в залежності від типів таких об'єктів нерухомості (без врахування місця розташування (зональності)) для об'єктів житлової нерухомості усіх типів на території Ізмаїльської міської ради на 2015 рік (в розмірі 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування) встановлено пунктом 1.1 рішення Ізмаїльської міської ради 53 сесії VI скликання від 16 січня 2015 року №4864-VI "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'є