ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2019 року
Київ
справа №826/2482/14
адміністративне провадження №К/9901/7214/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 (головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р., судді: Бєлова Л.В., Гром Л.М.)
у справі № 826/2482/14
за позовом Приватного підприємства «ТИС і КО»
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «ТИС і КО» (далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 23.01.2014: № 0000212203 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 121617,00 грн. за основним платежем та 30404,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2014 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 23.01.2014 № 0000212203.
У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм пунктів 198.1. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та залишити в силі постанову суду першої інстанції. ДПІ у своїй касаційній скарзі посилається на те, що апеляційним судом не було дано належної оцінки обставинам фіктивності діяльності ТОВ «Альта-ком» та ТОВ «Капексбуд», що підтверджується вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2013 та поясненнями керівника та засновника ТОВ «Капексбуд» - ОСОБА_2
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на правильність застосування судом норм матеріального права при вирішенні спору.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки від 09.01.2014 № 7/26-52-22-03-14/34625280. Згідно з цим актом позивачем порушило норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 121617,00 грн. у податковому обліку за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року, внаслідок формування сум податкового кредиту за господарськими операціями з поставки товарів (послуг) від ТОВ «Альта-ком» та ТОВ «Капексбуд», які не мали реального характеру.
За наслідками висновків акту перевірки ДПІ відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014: № 0000212203 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 121617,00 грн. за основним платежем та 30404,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем було сформовано показники податкового кредиту у податковому обліку з ПДВ за вищевказані податкові періоди на підставі податкових накладних, виписаних: від імені ТОВ «Альта-ком» з посиланням на поставку позивачу підрядних послуг за договором виконання робіт від 01.03.2013 № 0103; від імені ТОВ «Капексбуд» з посиланням на поставку товару (будівельні матеріали) за договором поставки від 03.01.2013 №_1т/2013 та поставку підрядних послуг за договором на виконання підрядних робіт від 15.07.2013.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).
При цьому законодавець передбачає реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з реального характеру поставки позивачу товарів (послуг) від ТОВ «Альта-ком» та ТОВ «Капексбуд». Вказані висновки судів зроблені на підставі оцінки доданих позивачем у суді першої інстанції до матеріалів справи копій: актів здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, а також доданих позивачем у суді апеляційної інстанції копій: банківських виписок по рахунку позивача; доказів на підтвердження наявності приміщень та транспортних засобів: копії договорів оренди нежитлових приміщень, акту приймання-передачі майна в оренду; а також доказів використання послуг та товарів. отриманих від ТОВ «Альта-ком» та ТОВ «Капексбуд» для виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ «ВП «Фасадні системи». Даючи оцінку висновку суду першої інстанції щодо оцінки вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2013 у справі № 761/19615/13-к, яким ОСОБА_3 (керівник ТОВ «Альта-ком») визнано винним у вчиненні злочину. передбаченого частиною 5 ст. 27, частиною 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, апеляційний суд вказав, що ним не було дано оцінки господарській діяльності позивача та ТОВ «Альта-ком» за період, що перевірявся; а тому вирок не може свідчити про наявність умислу на вчинення неправомірних дій від імені ТОВ «Альта-ком» саме під час здійснення господарських операцій з позивачем.
Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись.
Заперечуючи проти адміністративного позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту, ДПІ у судовому процесі посилається на обставини, які спростовують реальний характер поставки позивачу від ТОВ «Альта-ком» та ТОВ «Капексбуд» товарів та послуг, позбавляють документи, виписані з посил