1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2019 року

Київ

справа №826/20256/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3827/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 (головуючий суддя: Лічевецький І.О.; судді: Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІДАН»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРІДАН» (далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013: №14826552205 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 47012,00 грн. за основним платежем та на 11753,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 14926552205 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на прибуток на 49364,00 грн. за основним платежем та на 12341,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2014 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013: №14826552205, №14926552205.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову апеляційного суду від 17.04.2014 та залишити в силі постанову суду першої інстанції. За доводами касаційної скарги, апеляційний суд не врахував докази на підтвердження фіктивності постачальника позивача, а саме: пояснення його засновника, в яких він вказав про реєстрацію товариства за винагороду.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну та залишити в силі постанову апеляційного суду.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум грошового зобов'язання із податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 26.06.2013 № 18/26-55-22-05/21457927. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 44.2 ст. 44, пункту 138.2 ст. 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 , пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у результаті чого занижено податок на прибуток на 49364,00 грн. за півріччя 2012 року та ПДВ на загальну суму 47012,00 грн. за травень, червень 2012 року - 24481,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь».

За наслідками висновків акту перевірки відповідачем відносно позивача прийняті податкові повідомлення- рішення 15.07.2013: №14826552205 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 47012,00 грн. за основним платежем та на 11753,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 14926552205 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на прибуток на 49364,00 грн. за основним платежем та на 12341,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з посиланням на поставку позивачу послуг із розміщення рекламних матеріалів від ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь», сторони підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), від імені цього постачальника на адресу позивача виписані податкові накладні, на підставі яких позивач сформував витрати та податковий кредит за вищевказані податкові періоди.

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу ( абзац перший пункту 138.2 цієї статті).

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавець передбачає реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення в податковому обліку сум витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з реального характеру виконання робіт з розміщення рекламних матеріалів позивачу від ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь». Вказані висновки суду зроблені на підставі оцінки доданих до матеріалів справи копії: договорів про надання робіт з розміщення рекламних матеріалів № 10/04/12 від 10.04.2012, № 25/04/12 від 25.04.2012, № 25/05/12 від 25.05.2012 та додатків до них, актів прийому-передачі матеріалів, актів здачі-приймання робіт, фото-звітів, оригінал-макетів, банківс

................
Перейти до повного тексту