ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2019 року
Київ
справа №818/3895/15
адміністративне провадження №К/9901/27688/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 (суддя Павлічек В.О.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2016 (судді Філатов Ю.М., Калиновський В.А., Бенедик А.П.)
у справі № 818/3895/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
про скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, Сумська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області), в якому просила суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, скасувати рішення від 01.09.2015 № 41/180015/2123705680/21-015.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2016, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2016, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що відповідно до роз'яснення з питань здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив, розміщеного на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ підприємства, що має статус закладу ресторанного господарства, підприємства з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Доказів того, що продаж пива на розлив здійснювався саме суб'єктом господарювання - закладом громадського харчування позивачем не надано. Крім того, відповідачем було застосовано фінансову санкцію саме за факт продажу пива на розлив у невизначених для цього місцях, оскільки суб'єкт господарювання не має статусу закладу громадського харчування.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.08.2015 посадовими особами Сумської ОДПІ проведена фактична перевірка магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1, та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2015 року № 51/21/НОМЕР_1, за висновками якого встановлено продаж пива на розлив для споживання на місці у невстановлених для цього місцях чим порушено вимоги частини 1 та 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Перевіркою встановлено, що факт роздрібної торгівлі пива на розлив підтверджується фіскальними чеками, а саме, пива «Рогань» (фіскальні чеки №1041 від 17 липня 2015 року в кількості 0,5 л. за ціною 8 грн., №1042 від 17 липня 2015 року в кількості 0,5 л. за ціною 8 грн., №1048 від 18 липня 2015 року в кількості 0,5 л. за ціною 8 грн., №1305 від 5 серпня 2015 року в кількості 3 л. за ціною 45 грн., №1309 від 5 серпня 2015 року в кількості 5,5 л. за ціною 82,50 грн., №1311 від 5 серпня 2015 року в кількості 2,5 л. за ціною 37,50 грн., № 1386 від 13 серпня 2015 року в кількості 1 л. за ціною 15 грн.)
На підставі акта перевірки від 18 серпня 2015 року № 51/21/НОМЕР_1 рішенням Сумської ОДПІ від 1 вересня 2015 року № 41/180015/2123705680/21-015 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за продаж пива на розлив у невизначених для цього місцях торгівлі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон).
Так, статтею 1 Закону визначено, що місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тю