ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2019 року
Київ
справа №815/1990/15
адміністративне провадження №К/9901/42077/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Гусева О.Г. від 15 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Димерлія О.О., суддів: Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П. від 26 лютого 2016 року у справі за позовом Одеської обласної державної насіннєвої інспекції до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2015 року Одеська обласна державна насіннєва інспекція (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач/Інспекція), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0002372205.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначала, що висновки податкового органу про порушення позивачем пунктів 157.11, 157.14 статті 157 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та завищення витрат внаслідок відшкодування Селекційно-генетичному інституту - Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення коштів за отриману електроенергію є необґрунтованими, оскільки спростовуються первинними документами, на підставі яких здійснювалася оплата за спожиту електроенергію за договором про надання комунальних послуг, а ненадання до перевірки меморіальних журналів-ордерів щодо перерахування коштів на паливо, канцтовари, етикетки, послуги зв'язку, акредитації лабораторії зумовлено їх зникненням, про що повідомлено органи внутрішніх справ.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивачем на підставі необхідних первинних документів для проведення оплат за спожиту електроенергію Селекційно-генетичному інституту - Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення доведено правомірність віднесення таких сум до складу витрат. Також судами визнано поважними причини ненадання позивачем первинних документів, які підтверджують здійснення витрат, пов'язаних з господарською діяльністю (перерахування коштів на паливо, канцтовари, етикетки, послуги зв'язку, акредитації лабораторії), у зв'язку з їх викраденням.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків судів попередніх інстанцій та залишення поза увагою обставин завищення позивачем витрат у зв'язку із непідтвердженням належним чином оформленими документами відшкодування електроенергії Селекційно-генетичному інституту - Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення, а також неврахування ними відсутності у позивача документів, які підтверджують здійснення ним господарської діяльності, що свідчить про заниження суми доходу з інших джерел, який підлягає оподаткуванню згідно пункту 157.11 статті 157 ПК України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Одеська обласна державна насіннєва інспекція у період, який перевірявся, була зареєстрована як неприбуткова установа з ознакою 0002 - установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються з рахунок коштів відповідних бюджетів.
За результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 25 вересня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 25 вересня 2014 року податковим органом складено акт від 02 жовтня 2014 року №5362/15-53-22-05/00702564, яким встановлено порушення пунктів 157.11, 157.14 статті 157 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 87950,00 грн. в т.ч. по періодам: 3 квартал 2011 року - 10827,00 грн.; 2011 рік - 72279,00 грн.; за 1 півріччя 2012 - 4961,00 грн., 3 квартали 2012 року - 4961,00 грн.; 2012 рік - 15671,00 грн.
Підставою для таких висновків стало встановлення обставин завищення позивачем показників у рядку 8.2 податкового звіту "сума видатків за спеціальним фондом відповідно до затверджених в установленому порядку кошторисів бюджетних установ (організацій)" на загальну суму 495180,00 грн. у зв'язку із: відсутністю документів, якими підтверджується здійснення витрат по відшкодуванню електроенергії, отриманої від Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, а також ненаданням меморіальних журналів-ордерів №6 за вересень, жовтень, листопад 2011 року, меморіальних журналів-ордерів №4 за жовтень, листопад 2011 року з первинними документами до них, підтверджуючими використання перерахованих грошових коштів на паливо, канцтовари, етикетки, послуги зв'язку, метрології, акредитація лабораторії та ін., що відображено у бухгалтерському обліку проводками Дт81 Кт364 м/о №4, Дт81 Кт675 м/о №6, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 87950,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0002372205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" у розмірі 87950,00 грн. за основним платежем, 3918,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
У відповідності до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.
Оподаткування неприбуткових установ та організацій регулюється статтею 157 ПК України, підпунктом "а" пункту 157.1 якої визначено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, Національною академією наук України та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Згідно з пунктом 157.2 статті 157 ПК України від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у