П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/478/18
Провадження № 11-919заі18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мамонової І. В.,
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_3,
представник відповідача - Белінська О. В.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (судді Стрелець Т. Г., Білоус О. В., Бевзенко В. М., Шарапа В. М., Смокович М. І.) у справі № 9901/478/18 за позовом ОСОБА_5 до ВРП про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
16 березня 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом до ВРП, у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неповідомлення їй інформації про прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку її двох дисциплінарних скарг стосовно суддів;
- зобов'язати відповідача письмово повідомити їй про прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку її двох дисциплінарних скарг стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_17 (від 23 листопада 2017 року № С-7141/0/7-17) та ОСОБА_6 (від 13 грудня 2017 року № С-7141/1/7-17).
ОСОБА_5 також просила стягнути з відповідача на її користь витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова ВРП надати ОСОБА_5 інформацію про членів ВРП, які проводять перевірку її дисциплінарних скарг стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_17 та ОСОБА_18., є протиправною, оскільки порушує право позивача на підставі частини другої статті 33 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII«Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) заявити відвід члену ВРП, який проводить перевірку скарги.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 12 липня 2018 року позов задовольнив частково: визнав протиправними дії ВРП щодо неповідомлення ОСОБА_5 інформації про прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку дисциплінарних скарг позивача на суддів за скаргами від 23 листопада 2017 року № С-7141/0/7-17 та від 13 грудня 2017 року № С-7141/1/7-17; зобов'язав ВРП письмово повідомити позивачу прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку дисциплінарних скарг ОСОБА_5 на суддів за вказаними скаргами; стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ВРП судові витрати в сумі 70 грн 30 коп. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
06 серпня 2018 року ВРПподала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
На обґрунтування апеляційної скарги ВРП зазначила про те, що відповідно до статті 12 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). Члени ВРП розглядають звернення (заяви, скарги), що перебувають у їх провадженні, керуючись положеннями норм законодавства України, зокрема законів № 1402-VIII і № 1798-VIII, а також Регламентом ВРП. За змістом пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Частиною першою статті 6 Закону № 2939-VIвизначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Наказом голови ВРП від 11 серпня 2017 року № 70/0/1-17 затверджено Перелік відомостей, що становить службову інформацію у ВРП, відповідно до пункту 6 якого до таких відомостей включено, зокрема, інформацію, яка стосується питань автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП та міститься в протоколі, створеному автоматизованою системою. Тобто протокол автоматизованого розподілу дисциплінарної скарги віднесено до внутрівідомчої службової кореспонденції, яка формується під час реалізації повноважень ВРП щодо забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження стосовно судді. Крім того, за змістом статті 33 Закону № 1798-VIII питання про відвід (самовідвід) члена ВРП вирішується на стадії колегіального розгляду відповідного питання на засіданнях дисциплінарних палат та ВРП. Тому, на думку відповідача, доводи ОСОБА_5 з приводу обмеження її права на відвід члену ВРП не заслуговують на увагу. За вказаних обставин ВРП просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 серпня 2018 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВРП, а ухвалою від 04 вересня 2018 року призначила цю справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні зповідомленням (викликом) сторін.
У відзиві на апеляційну скаргу ВРП позивач посилається на те, що виключно законами України визначаються права громадянина, а згідно з приписами частини другої статті 33 Закону № 1798-VIII особа, яка подала скаргу, може заявити відвід члену ВРП, який проводить перевірку скарги. Але оскільки цією нормою Закону № 1798-VIII не встановлено, на якій саме стадії дисциплінарного провадження може бути заявлений відвід члену ВРП, то його можна заявити на будь якій зі стадій дисциплінарного провадження, зокрема під час попереднього вивчення та перевірки членом ВРП дисциплінарної скарги. Крім цього, ОСОБА_5 зазначає, що визначені у статті 6 Закону № 2939-VI умови, за якими доступ до інформації підлягає обмеженню, жодним чином не відносяться до спірних правовідносин, а твердження ВРП про те, що розголошення запитуваної інформації може завдати істотної шкоди авторитету й неупередженості правосуддя, є необґрунтованими. Також позивач вважає безпідставними доводи ВРП стосовно того, що нерозголошення інформації про членів ВРП, які здійснюють попереднє вивчення скарг ОСОБА_5, зумовлено запобіганням будь-якому впливу або тиску на членів ВРП, оскільки статтею 344 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за незаконний вплив у будь-якій формі на члена ВРП. З огляду на викладене позивач вважає рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року обґрунтованим, а апеляційну скаргу ВРП такою, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених у ній мотивів.
Представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи позивача, заслухавши доводи учасників справи, перевіривши її матеріали, ВеликаПалата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення.
Суд першої інстанції установив, що на розгляді ВРП перебувають скарги ОСОБА_5 стосовно дисциплінарних проступків суддів Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_17 (від 23 листопада 2017 року № С-7141/0/7-17) та ОСОБА_6 (від 13 грудня 2017 року № С-7141/1/7-17).
Під час телефонної розмови посадова особа управління документального забезпечення ВРП відмовилася повідомити позивачу прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку вказаних дисциплінарних скарг.
28 грудня 2017 року ОСОБА_5 звернулася до ВРП із заявою, в якій просила письмово повідомити її про прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку вказаних дисциплінарних скарг стосовно суддів. Ця заява зареєстрована у ВРП 03 січня 2018 року за № С-77/0/7-18.
Листом начальника управління - завідувача відділу по роботі зі зверненнями управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян секретаріату ВРП ОСОБА_7 від 01 лютого 2018 року № С-77/0-3372/0/9-18 позивачу роз'яснено, що запитувана інформація належить до службової відповідно до статті 6 Закону № 2939-VI, що унеможливлює надання її позивачу.
10 лютого 2018 року ОСОБА_5 звернулася до голови ВРП зі скаргою на неналежний розгляд заяви від 03 січня 2018 року, в якій просила призначити повторну перевірку її заяви з урахуванням вказаних у скарзі зауважень.
Листом начальника управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян секретаріату ВРП ОСОБА_8 від 16 лютого 2018 року № С-77/1-5548/0/9-18 ОСОБА_5 повідомлено про те, що її заява розглянута відповідно до норм законодавства України та в межах повноважень ВРП з наданням відповіді листом від 01 лютого 2018 року.
Вважаючи протиправною відмову ВРП у наданні запитуваної інформації, ОСОБА_5 звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виходив з того, що протокол автоматизованого розподілу є документом, що відображає результат здійснення розподілу матеріалів, які надійшли на адресу ВРП, між її членами, та не містить інформації, яка відповідно до статті 9 Закону № 2939-VI може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (службової інформації). Обмеження доступу до конкретної інформації допускається, якщо інформація належить до службової в розумінні пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VI та застосовуються в сукупності вимоги пунктів 1-3 частини другої статті 6 цього Закону. Проте, надаючи відповідь позивачу, ВРП не дотрималася наведених норм чинного законодавства, що вказує на наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо неповідомлення ОСОБА_5 інформації про прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку її двох дисциплінарних скарг стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_17 та ОСОБА_18.
ВеликаПалата Верховного Суду вважає обґрунтованим цей висновок суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обстав