У Х В А Л А
4 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 463/5896/14-ц
Провадження № 14-90 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Публічного акціонерного товариства (далі також - ПАТ) «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі також - позивач) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач) про визнання договору нікчемним
за касаційною скаргою позивача на рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року і
в с т а н о в и л а:
5 листопада 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нікчемним «Договір № 1230475 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи» від 8 липня 2013 року (далі - договір банківського вкладу), укладений позивачем, від імені якого діяла ОСОБА_4, із відповідачем.
Позов мотивував такими обставинами:
- Личаківський районний суд м. Львова розглядає кримінальне провадження у справі № 463/5082/14-к щодо вчинення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 злочинів (далі - кримінальне провадження);
- у межах кримінального провадження відповідач заявив до позивача цивільний позов про стягнення 74 710,70 грн, а підставою заявленого цивільного позову відповідач визначив саме договір банківського вкладу;
- відповідач не має доказів на підтвердження укладення договору банківського вкладу, а надана ним «заява про прихід готівки» від 8 липня 2013 року № 1230475 (далі - заява) не відповідає за формою та змістом вимогам нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності;
- у заяві зазначені: неправильне найменування банку; неіснуючий дебетний рахунок відділення банку; номер рахунку платника відмінний від номера, зазначеного у депозитному договорі; сума вкладу відображена у графі «дебет», а не «кредит»; відсутній відбиток печатки (штампу) банку та/або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом Системи автоматизації банку (далі - САБ);
- як наслідок - заява не підтверджує укладення договору банківського вкладу;
- з наданих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 свідчень у кримінальному провадженні слідує, що договір банківського вкладу вони виготовили вдома на власній оргтехніці без внесення коштів у касу банку;
- відповідач кошти як вклад у банк не вносив, а тому жодних зобов'язальних відносин між сторонами не виникло; з огляду на це згідно з частиною другою статті 1059 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу є нікчемним.
14 червня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
Мотивував рішення так :
- письмова форма договору банківського вкладу є дотриманою, якщо внесення коштів на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленими законом, іншим нормативно-правовим актами у сфері банківської діяльності і звичаям ділового обороту;
- заява, видана відповідачу на підтвердження внесення ним коштів на вкладний (депозитний) рахунок, не відповідає пункту 1.4 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174) і чинної на момент укладення договору банківського вкладу;
- письмова форма договору банківського вкладу не була дотримана, а отже, цей договір є нікчемним;
- рішення суд першої інстанції також мотивував висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14.
10 листопада 2016 року Апеляційний суд Львівської області ухвалив рішення, яким рішення суду першої інстанції скасував; ухвалив нове про відмову у задоволенні позову.
Мотивував рішення так :
- висновок щодо належного способу захисту вкладника банку у разі викрадення вкладу працівником банку сформулював Верховний Суд України у постанові від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16. Відповідно до цього висновку після того, як вкладник на підставі договору банківського вкладу передав гроші уповноваженій особі банку, власником грошей став банк. А тому в разі їх викрадення шкода завдана банку, а не вкладнику. Вкладник повинен вимагати від банку не відшкодування шкоди, а виконання обов'язку за договором банківського вкладу - повернення суми вкладу та процентів за користування ним;
- договір банківського вкладу має наслідком те, що готівкові гроші вкладник передає у власність банку, а безготівкові - у повне розпорядження банку. Ці дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з'являється право вимагати від банку повернення суми вкладу і виплати відсотків, а на стороні банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого зумовлене переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника);
- не може бути підставою для визнання нікчемним договору банківського вкладу те, що заява не відповідає вимогам Інструкції № 174, а описка чи помилка в номері рахунку не може бути підставою, яка впливає на дійсність правочину.
5 грудня 2016 року позивач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу.
Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотивує скаргу так:
- сторони не дотримали письмової форми договору банківського вкладу;
- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою неналежне оформлення касового документа та неправильно застосував висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16, оскільки обставини в останній стосувались розгляду позову вкладника до банку про повернення вкладу/відшкодування шкоди за умови дотримання письмової форми договору.
15 грудня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження.
23 березня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою призначив справу до судового розгляду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України викладений у новій редакції.
17 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
13 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтував ухвалу існуванням виключної правової проблеми застосування статті 1059 ЦК України в аналогічних справах, зокрема, і щодо дій тих самих посадових осіб позивача.
На підтвердження існування виключної правової проблеми Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу Великої Палати Верховного Суду на таке:
- у постанові Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі № 6-17цс12 сформульований висновок про те, що відсутність реєстрації договору банківського вкладу та відсутність внаслідок цього обліку на рахунку банку коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, відсутність обліку на них залучених на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу коштів) слід кваліфікувати як невиконання банком обов'язків за договором банківського вкладу;
- у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14 сформульований висновок про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошей на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ має містити: найменування банку, який здійснив касову операцію; дату її здійснення (у разі здійснення в післяопераційний час - час виконання операції); підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) аб