П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2019 року
м. Київ
Справа № П/800/577/17
Провадження № 11-331заі18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (судді Хохуляк В. В., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Ханова Р. Ф., Юрченко В. П.) у справі № 800/577/17 за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до КДКП, у якому просив визнати протиправним та скасувати її рішення від 15 листопада 2017 року № 270дп-17 «Про накладення дисциплінарного стягнення на заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3».
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що перевірка в межах дисциплінарного провадження є неповною, оскільки не було з'ясовано всіх фактичних обставин вчинення дисциплінарного проступку; відомості, отримані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтролю), не можуть бути доказами в дисциплінарному провадженні; КДКП використано як довід негативний суспільний резонанс, зокрема негативні публікації в засобах масової інформації, мережі Інтернет, що за висновком відповідача завдало суттєвої шкоди авторитету прокуратури, однак не перевірено, чи такі публікації мають відношення до позивача та відповідають дійсності; спірне рішення щодо позивача КДКП сформовано на підставі припущень і без достатніх підстав для притягнення до найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності; КДКП рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів прокуратури прийнято передчасно, без належного з'ясування обставин події, у зв'язку з якою проводилось розслідування; матеріали негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути доказами лише в межах кримінального провадження та відповідно до вимог статті 255 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) повинні бути невідкладно знищені, їх використання з метою, не пов'язаною з кримінальним провадженням, забороняється; під час винесення рішення Комісія не взяла до уваги пояснення позивача, працівників прокуратури та характеристику з місця роботи ОСОБА_3, отже, рішення ґрунтується виключно на поясненнях ОСОБА_4
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підпункту 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) матеріали позовної заяви ОСОБА_3 02 січня 2018 року передані на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 20 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із постановленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_3 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що Комісія мала діяти в межах службового розслідування і брати до уваги тільки факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини, а, врахувавши наявні в матеріалах кримінального провадження докази, Комісія вийшла за межі своєї компетенції та надала суду недопустимі докази; відомості, отримані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не можуть бути доказами в дисциплінарному провадженні; рішення КДКП та суду ґрунтуються в основному на доказах, які були здобуті виключно у кримінальному провадженні. Крім того, позивач зазначив, що з огляду на установлені судом обставин справи дії ОСОБА_4, за заявою якого було зареєстровано кримінальне провадження, а також надані ним пояснення містять ознаки провокації хабара. На думку скаржника,суд при викладенні обставин щодо порушення норм Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) та положень Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123 (далі - Кодекс професійної етики), не надав правової оцінки поясненням позивача на засіданні КДКП, поясненням прокурорів Прокуратури Тернопільської області, а також відсутності в матеріалах службової перевірки пояснень осіб, про яких указував у своїх заявах ОСОБА_4; при винесенні рішення суд не взяв до уваги обставин, що пом'якшують відповідальність позивача.
На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
05 травня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду від КДКП надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції від 20 лютого 2018 року є законним і обґрунтованим. Суд при розгляді вказаної справи зробив правильний висновок про те, що рішення Комісії від 15 листопада 2017 року № 270-дп17 щодо притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури прийняте на підставі приписів законодавства, в межах наданих повноважень та з додержанням відповідної процедури.
У відзиві також указується, що позивач грубо порушив правила прокурорської етики, оскільки проігнорував етичні норми, що є основоположними нормами поведінки прокурора. Допущення подібної поведінки підриває авторитет самого прокурора, органів прокуратури, а також держави в цілому, оскільки прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу. Такі дії призводять до зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.
У відповіді на відзив позивач указав на те, що спірне рішення прийнято з порушенням принципів, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), зокрема принципів незалежного та безстороннього розгляду, юридичної визначеності та презумпції невинуватості. На думку позивача, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не спростував викладених у ній обставин, а отже, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання 05 червня, 04 вересня, 20 листопада 2018 року та 29 січня 2019 року не з'явився.
Представник відповідача 29 січня 2019 року подав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
За таких обставини на підставі пункту 2 частини першої статті 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи відповідача, перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цієї скарги.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 працював в органах прокуратури з травня 2003 року. Наказом прокурора Тернопільської області від 15 грудня 2015 року № 1224-к ОСОБА_3 призначений заступником керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області. Присягу працівника прокуратури склав 08 лютого 2011 року. Дисциплінарних стягнень не має. Заохочувався прокурором Тернопільської області.
12 вересня 2017 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга прокурора Тернопільської області Перча В. О. про вчинення заступником керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 дисциплінарного проступку.
Підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарній сказі зазначено: порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункти 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії ОСОБА_5, який рішенням від 18 вересня 2017 року відкрив дисциплінарне провадження щодо заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3
25 жовтня 2017 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарного провадження № 11/2/4-402дс-173дп-17 стосовно заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 член КДКП ОСОБА_5 склав висновок, у якому зазначив, що в ході перевірки дисциплінарна скарга прокурора Тернопільської області в частині вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, не знайшла свого підтвердження. У висновку також указано, що факт вчинення ОСОБА_3 кримінального та (або) корупційного правопорушення не встановлений вироком суду, у зв'язку із чим неможливо вирішити питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_3 за пунктом 5 частини першої статті 43 вказаного Закону. Водночас член КДКП ОСОБА_5 дійшов висновку про вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, які дискредитують його як працівника прокуратури, шкодять авторитету органів прокуратури, у зв'язку із чим запропонував притягнути його до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
На засіданні Комісії 15 листопада 2017 року ОСОБА_3 пояснив, що жодних дій, спрямованих на вимагання коштів від підлеглих, не вчиняв. Зауважив, що в березні поточного року ОСОБА_4 попросив його передати конверт до Прокуратури Тернопільської області, який він повернув ОСОБА_4 Позивач висловив прохання не застосовувати до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів прокуратури як занадто суворе.
Заслухавши члена КДКП (доповідача) ОСОБА_5, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, заступника начальника відділу роботи з кадрами Прокуратури Тернопільської області ОСОБА_7, дослідивши дисциплінарну скаргу та матеріали дисциплінарної справи, висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, Комісія рішенням від 15 листопада 2017 року № 270дп-17 притягнула заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та наклала на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури стали обставини, встановлені під час проведення службового розслідування, а саме: вчинення ОСОБА_3дій, що виразилися в порушенні Кодексу професійної етики, які дискредитують його як працівника прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, що є підставою для дисциплінарної відповідальності згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні КДКП, ОСОБА_3 упродовж листопада 2016 року - січня 2017 року неодноразово схиляв прокурора Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 до передачі грошових коштів.
Зокрема, з наданих Комісії органом досудового розслідування матеріалів кримінального провадження № 42016000000003698 установлено, що 30 січня 2017 року близько 11 год 09 хв у службовому кабінеті заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1000 грн.
Обставини вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку підтверджуються: матеріалами службового розслідування, проведеного на підставі наказу прокурора Тернопільської області від 01 серпня 2017 року № 72; відповіддю на запит члена Комісії, який проводив перевірку, до Прокуратури Тернопільської області від 29 вересня 2017 року № 11/643вих.; відповіддю на запит члена Комісії, який проводив перевірку, до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України від 26 вересня 2017 року № 25/3-49вих.17; поясненнями прокурора ОСОБА_4.
Наказом прокурора Тернопільської області від 05 грудня 2017 року № 878к за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики позивача звільнено із займаної посади.
Вважаючи оскаржуване рішення КДКП незаконним, ОСОБА_3 звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що Комісія правильно встановила наявність дисциплінарного проступку (одноразове грубе порушення норм прокурорської етики) заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 Суд погодився з висновком КДКП про те, що вчинений позивачем дисциплінарний проступок є несумісним з подальшим зайняттям ним будь-якої посади в органах прокуратури.
ВеликаПалата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.