У Х В А Л А
28 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 200/12772/18
Провадження № 14-99 зц 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі :
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з касаційною скаргою, поданою від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі також - позивачі), на ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2019 року у справі за їхнім позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії і
в с т а н о в и л а:
У серпні 2018 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом.
11 лютого 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, в якій відмовив увідкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивачів на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року.
22 лютого 2019 року електронною поштою до Великої Палати Верховного Суду надійшла касаційна скарга, подана від імені позивачів зі сканованими підписами, про: скасування ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року у справі № 200/12772/18 (провадження № 61-2644ск19); ухвалення рішення на підставі письмових доказів і вчинення необхідних дій щодо однакового застосування норм права у цій справі з урахуванням висновків Верховного Суду України у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2 цс 15; відшкодування збитків, завданих систематичним порушенням норм матеріального та процесуального права відповідачем і судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій; визнання бездіяльності відповідачів і суддів першої, апеляційної та касаційної інстанцій незаконною і такою, що є форс-мажорною обставиною (з метою отримання у Торгово-промисловій палаті України сертифіката для відстрочки виконання договірних зобов'язань).
Згідно з частинами першою та третьою статті 392 Ц