П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 750/788/18
Провадження № 14-68цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі уповноваженої особи Фондугарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 травня 2018 року (суддя Логвіна Т. В.) та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 24 вересня 2018 року (судді Вінгаль В. М., Кузюра Л. В., Онищенко О. І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладівфізичнихосіб, провизнанняправа наотримання відшкодування коштів за вкладом та зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - ПАТ «Банк Михайлівський») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Уповноважена особа Фонду та Фонд відповідно), про визнання права на отримання відшкодування коштів за вкладом та зобов'язання вчинити дії.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 27 листопада 2015 року між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-054-000001050. На підставі цього договору у ПАТ «Банк Михайлівський» позивачеві було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1. Також був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_2.
У подальшому поточний рахунок використовувався для розміщення коштів, наданих у позику Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр», для безготівкових зарахувань відсотків від депозитів та повернення коштів з депозитних рахунків.
На підставі рішення Національного банку України (далі - НБУ) від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Отримати свої грошові кошти на рахунках у банку позивач не може, у зв'язку з чим просив суд: визнати за ним право на отримання відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) на суму 49 тис. 981 грн 84 коп.; зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію відносно нього, включивши його поточний рахунок № НОМЕР_1 та картковий рахунок № НОМЕР_2 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню, розміром 49 тис. 981 грн 84 коп.; зобов'язати Фонд вчинити всі необхідні дії в межах наданих законом повноважень, на здійснення виплати відшкодування коштів у межах гарантованої суми йому як вкладнику неплатоспроможного банку ПАТ «Банк Михайлівський».
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 вересня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій умотивовано тим, що кошти, які надійшли на поточний рахунок позивача, є вкладом у розумінні Закону № 4452-VI, а тому вимоги позивача щодо відшкодування коштів у межах гарантованої суми Фондом є обґрунтованими.
У жовтні 2018 року ПАТ «Банк Михайлівський» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, провадження у справі закрити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскільки Фонд є державною установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 23 січня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення апеляційним судом правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на таке.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону Українивід 2 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних,господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).
З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових в