У Х В А Л А
28 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 711/4556/16-ц
Провадження № 14-88 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства (далі також - ПАТ) «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Міняйло Ірина Петрівна (далі - приватний нотаріус), про визнання зобов'язань припиненими, зобов'язання вчинити певні дії та витребування правовстановлюючого документа
за касаційною скаргою ПАТ «Дельта банк» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 18 жовтня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 лютого 2017 року та
в с т а н о в и л а:
16 травня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просив:
- визнати припиненими зобов'язання за іпотечним договором від 24 грудня 2007 року № 49.12/77/1717/07, укладеним Відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Кредитпромбанк» із позивачем, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрованим в реєстр. за № 9016 (далі - іпотечний договір);
- застосувати наслідки припинення іпотечного договору та зобов'язати приватного нотаріуса зняти заборону відчуження (далі - заборона відчуження) земельної ділянки 720 кв. м, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка) шляхом виключення із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису № 6295098 та з Державного реєстру іпотек запису № 5943254;
- зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» повернути позивачу оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2, виданого 10 жовтня 2007 року (далі - державний акт);
- стягнути з ПАТ «Дельта Банк» 700 000 грн як відшкодування заподіяної моральної шкоди;
Позов мотивував такими обставинами:
- 24 грудня 2007 року ВАТ «Кредитпромбанк» уклало із ОСОБА_4 (далі - позичальник) кредитний договір № 49.36/77/07-Сз (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі у сумі 700 000 грн строком до 23 грудня 2019 року включно;
- для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ВАТ «Кредитпромбанк» цього ж дня уклало з позивачем іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку банку земельну ділянку, оригінал державного акта, а приватний нотаріус наклав заборону відчуження;
- 27 вересня 2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» уклало із ПАТ «Дельта Банк» договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набуло всіх прав і обов'язків кредитора за кредитним та іпотечним договорами;
- 23 березня 2016 року позивач звернувся до ПАТ «Дельта Банк» із заявою про повернення йому державного акта та про виключення записів про обтяження земельної ділянки у зв'язку з повним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором;
- ПАТ «Дельта Банк» відмовилося визнати припиненими зобов'язання за іпотечним договором, застосувати наслідки припинення іпотечного договору та повернути позивачу оригінал державного акта;
- ці дії ПАТ «Дельта Банк» заподіяли позивачу фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання щодо долі його приватної власності, а тому ПАТ «Дельта Банк» має відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду.
18 жовтня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкас ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково: визнав припиненими зобов'язання за іпотечним договором; зобов'язав приватного нотаріуса зняти заборону відчуження та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і Державного реєстру іпотек; зобов'язав ПАТ «Дельта банк» повернути позивачу оригінал державного акта; відмовив у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди.
Мотивував рішення тим, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник повністю виконав його зобов'язання і станом на 12 жовтня 2016 року сума заборгованості за кредитом і за відсотками повністю погашена. З огляду на це суд першої інстанції вважав, що відпала необхідність забезпечувати основне зобов'язання. А тому позовні вимоги про визнання припиненими зобов'язань за іпотечним договором, застосування наслідків припинення останнього та про повернення державного акта є підставними.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вказав, що вона безпідставна, оскільки спірні правовідносини пов'язані з іпотечним договором, а відшкодування моральної шкоди у такому випадку закон не передбачає. Окрім того, місцевий суд зазначив, що ні здоров'ю, ні майну позивача шкода завдана не була.
10 лютого 2017 року Апеляційний суд Черкаської області постановив ухвалу, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов аргументованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції відхилив довід апеляційної скарги щодо необхідності розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Апеляційний суд вказав, що за суб'єктним складом сторін і характером цього спору справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
У березні 2017 року ПАТ «Дельта Банк» подало до Вищого спеціалізованого суду Укра