Постанова
іменем України
05 березня 2019 року
м. Київ
справа № 442/1290/18
провадження № 51-9451км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12017140110002470, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 13 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вироком установлено, що 26 листопада 2017 року близько 17:40 на ділянці дороги на вул. Володимира Великого в м. Дрогобичі Львівської області поблизу будинку № 28 ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Skoda Superb» (д/н НОМЕР_1), порушив вимоги пунктів 1.5, 1.10, 2.3, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який переходив дорогу по неврегульованому пішохідному переході. У результаті ДТП потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 вересня 2018 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК та не призначення йому додаткового покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, особі засудженого, конкретним обставинам справи та меті покарання через м'якість. На думку прокурора, зазначені у вироку дані про особу ОСОБА_1 та обставини, які пом'якшують покарання, можуть бути враховані при призначенні засудженому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК та застосуванні ст. 75 КК. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам, наведеним в апеляційній скарзі прокурора з приводу м'якості призначеного засудженому покарання, і, залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, не зазначив конкретних підстав, на яких її визнано необґрунтованою.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судові рішення щодо нього - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор не підтримала касаційної скарги та просила ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновку місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі прокурор не оспорює.
Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції, з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо недоцільності дослідження доказів с