Постанова
іменем України
5 березня 2019 року
м. Київ
справа № 153/280/17
провадження № 51-9523км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Марчук Н.О., Короля В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу законного представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020370000294, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомЯмпільського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2018 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні. Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ПрАТ ПК «Поділля» залишено без розгляду і роз'яснено право звернутися до суду з цим позовом повторно.
Згідно з вироком ОСОБА_3 30 липня 2016 року близько 22:30, керуючи автомобілем МАЗ 551605 (державний номерний знак НОМЕР_1), рухаючись заднім ходом по неосвітленій вул. Калініна вс. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, усупереч вимогам пункту 10.9 Правил дорожнього руху не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху транспортного засобу заднім ходом, створив небезпеку та перешкоду іншим учасникам руху і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який перебував на узбіччі дороги, внаслідок чого той отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 25 липня 2018 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узгоджені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі законний представник потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2018 року щодо ОСОБА_3 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином не перевірив доводів, які містилися в її апеляційній скарзі, про те, що районний суд не виконав вимог статей 65, 66 КК і призначив засудженому надмірно м'яке покарання, при цьому не застосував до винуватого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Наголошує, що апеляційний суд, залишаючи її апеляційну скаргу без задоволення, не дав мотивованої відповіді на її твердження про призначення судом першої інстанції ОСОБА_3 явно несправедливого покарання з огляду на те, що останній грубо порушив правила дорожнього руху, які призвели до травмування неповнолітньої дитини, наслідки зазначеної травми на даний час не усунуто, своєї вини засуджений не визнав, пробачення у потерпілого не просив, моральної та матеріальної шкоди добровільно не відшкодував, щиро не розкаявся. На думку ОСОБА_2, суд першої інстанції безпідставно визнав щире каяття обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 Звертає увагу на те, що щире каяття має носити дієвий, а не формальний характер, і факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження, чого в цьому провадженні немає. Крім того, представник потерпілого вказує на те, що апеляційний суд у тексті ухвали серед її доводів в апеляційній скарзі зазначив прізвище не засудженого ОСОБА_3, а іншої особи, яка не має відношення до даного кримінального провадження.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Шевченко О.О. просила касаційну скаргу законного представника потерпілого залишити без задоволення, а вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2018 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У касаційній скарзі законний представник потерпілого не заперечує доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК. Не ставить під сумнів правильність застосування до засудженого правил ст. 75 КК. Водночас указує, що суд першої інстанції не дотримався вимог статей 50 і 65 КК при призначенні покарання винуватому, а апеляційний суд, розглядаючи її апеляційну скаргу, не відповів на доводи щодо м'якості призначеного ОСОБА_3 покарання.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті.
Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Зазначених вимог закону суд дотримався.
Апеляційний суд розглянув кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора і законного представника потерпілого. Прокурор в апеляційній скарзі просив скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_3 і ухвалити новий вирок, яким призначити винуватому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, від відбування якого звільнити його на підставі ст. 75 КК з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки й покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК. Законний представник потерпілого у своїй апеляційній скарзі також не погоджувалася з вироком суду